Інформація культура, молодь, спорт – Овруцька міська рада

Цикл тематичних виставок з нагоди Дня захисників і захисниць України

OMRNachInfDiyalnist — Tue, 12 Oct 2021 07:21:26 +0000

14 жовтня визначна дата, яка символізує багаті і славні традиції українського народу, уособлює мужність, героїзм, незламність національного духу оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її багатовікової історії.

Це свято кожного, хто в той чи інший час віддав свої знання, силу, мужність задля процвітання нашої держави, збереження її незалежності та територіальної цілісності, хто несе почесну варту на захисті народу України.

Для тих, хто захоплюється історією своєї держави, для відвідувачів та гостей Овруцької центральної бібліотеки імені Андрія Малишка оформлено цикл виставок «За честь, за долю, за українську волю», «Їх іменами славна Україна», що присвячено героїчному минулому та найбільш яскравим постатям.

Також на виставці представлена література, що присвячена захисникам Вітчизни і розповідає про героїчне минуле та сучасне українського війська, висвітлюються справжні герої України.

Найцінніше, що є в нашому житті – це мир, спокій і стабільність. Саме під захистом українських військових, завдяки самовідданості наших бійців, спокійно живемо у своїх домівках, трудимося на своїй землі. Кожної миті ми повинні пам’ятати про це, усвідомлювати, що саме наші воїни виборюють для свого народу мирне майбутнє.

14 жовтня всі ми підносимо щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб взяла під свій покров усіх наших бійців, аби кожен воїн повернувся живим до своєї родини.

Бажаємо нашим героям міцного здоров’я, добра і щастя, сили і незламної віри у перемогу. І щоб у нашій Україні запанував довгоочікуваний мир!

Слава Україні! Героям Слава!

Привітання з Всеукраїнським днем бібліотек

OMRNachInfDiyalnist — Wed, 29 Sep 2021 19:46:09 +0000

Шановні бібліотекарі!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек!

Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.

Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості громадян України є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного.

Саме ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу.

Нині бібліотеки є тими інформаційними ланками, які поєднують читачів і управлінські структури, роблять діяльність органів влади прозорою і відкритою для населення. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.

Бажаю вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

З повагою, Овруцький міський голова Іван КОРУД

“Бабин Яр – без права на забуття. Книжкова хроніка”

ADM — Wed, 29 Sep 2021 05:41:28 +0000

Бабин Яр поряд із Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

Овруцька центральна бібліотека підготувала книжкову хроніку «Бабин Яр: без права на забуття»

Програма святкування 1075 річниці Овруча 18,19 вересня

OMRSpecInfDiyalnist — Wed, 15 Sep 2021 09:42:52 +0000

Спорт – це здоров’я…

ADM — Thu, 02 Sep 2021 06:23:11 +0000

До уваги креативних мам! Продовжується реєстрація учасників на «Парад дитячих візочків»

ADM — Tue, 31 Aug 2021 07:29:12 +0000

До уваги креативних мам!

Продовжується реєстрація учасників на «Парад дитячих візочків», який відбудеться 19 вересня на День міста. Заявки приймаються до 16 вересня в Овруцькій дитячій бібліотеці.

Овруцька дитяча бібліотека пропонує гру-вікторину «Моя країна – Україна! Овруч – мій рідний край!»

ADM — Tue, 31 Aug 2021 06:16:20 +0000

Бажаємо успіхів і знань,

змагань і віри, і дерзань,

знання, потрібні для життя,

для України майбуття!

Щиро вітаємо всіх з початком нового навчального року! День Знань – всенародне свято мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів.

Овруцька дитяча бібліотека пропонує перевірити свої знання, відповівши на питання гри-вікторини «Моя країна – Україна! Овруч – мій рідний край!», оскільки наша країна у цьому році відзначила 30-у річницю Незалежності, а наше древнє місто Овруч святкуватиме 1075-річний ювілей.

https://www.fyrebox.com/play/gra-viktorina-%22moya-krayi_Ay9wo9KZm

Овруцька дитяча бібліотека презентує ювілейну мозаїку «Стежками Івана Франка»

OMRNachInfDiyalnist — Fri, 27 Aug 2021 08:37:04 +0000

Стирає час міста і роки,

Як невгамована ріка,

Але не може стерти кроки

у вічність велета Франка.

У ці серпневі дні, коли літню спеку помалу змінює осіння прохолода, дні, коли все навколо ще буяє яскравими барвами, але вже відчувається подих осені; в такі літні дні, коли око радують спілі, налиті соком яблука, сливи, груші та виноград, 165 років назад 27 серпня народився відомий український поет Іван Якович Франко.

Овруцька дитяча бібліотека презентує ювілейну мозаїку «Стежками Івана Франка» і запрошує читачів відвідати бібліотеку і полинути у минуле, дізнатись, як і де ріс маленький Іванко, насолодитись його мовою, напитися Франкової поезії.

1. Франко у цифрах

– 60 неповних років життя

– 40 років активної творчої праці

– у 30 років – одружився

– у 37 – захистив докторську дисертацію

– 4 арешти через політичні переконання (1877, 1880, 1889 і 1892 рр.)

– 3 невдалі спроби стати депутатом галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898 рр.)

– 3 великих кохання (до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської)

– 4 дітей (Андрій, Тарас, Петро, Анна)

– володів 19-ма мовами

– 5-ма мовами писав власні твори (більшість – українською, цілу низку – німецькою, польською, російською, болгарською)

– мав близько 100 псевдонімів (Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Non severus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато ін.)

– написав понад 6 000 творів – переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур

– 12 000 книг особистої бібліотеки

– портрет на банкноті номіналом 20 гривень.

2. Франко-екстрасенс

У дитинстві мама називала малого Івася Мироном. Існувало повір’я, що довгоочікувані діти часто стають жертвами злих духів, і, щоб вберегти дитину, треба називати її не ім’ям, даним при хрещенні, а “домашнім”.Малий Мирон частенько блукав у лісі, розмовляючи з деревами та птахами. Про одну історію з юних років, Франко оповідає в автобіографічному оповіданні “Під оборогом”, у якому герой відводить від села грозову хмару.Хлопчику на той час всього лише 5 років, і знесилений після втрати енергії, він засинає.Згодом, у дорослому віці, Іван Якович бачив видіння смерті свого сина Петра. Останні роки життя він розмовляє з духами – проте, це могло бути наслідком лікування.

3. Франко і вишиванки

Іван Франко “відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток”.Вишиваних сорочок у письменника “було завжди під достатком, – розповідала донька Анна. – Це були майже все дарунки його приятелів, приятельок, співпрацівників не тільки із Західної України, але й з Великої України. Між цими сорочками була сорочка від Олени Пчілки, від Трегубової, Альбрант, Алчевської, Кобринської, Уляни Кравченко, Бохенської та багато інших”. Письменник одягав сорочку і в будні, і у свята. Іван Якович став зачинателем нової моди – адже поєднав вишиванку із класичним європейським костюмом. За іронією долі, Франко, який так любив носити вишиванки впродовж усього життя, похований був у чужій сорочці, адже в той момент під рукою не знайшлося “ні однієї порядної сорочки”.

4. Франко і пиріг

Іван Якович не надто любив увагу до своєї персони, адже був скромною людиною

Дні народження святкував у сімейному колі. Дружина, Ольга Франко, до цього дня пекла святковий хліб – пиріг із написом “ТАТО”. Особливо цей пиріг запам’ятали діти Франків, адже він символізував тепло та затишок родинного дому. “Мама відриває кусочок і дає мені на стільницю, підсипану мукою, щоб тісто не прилипло. І вже мої малі ручки занурюються в пухке, м’якеньке тісто. Щоправда, його дуже мало, але нема ради, бо мамі не вистачить на пиріг. Я його мішу, кручу, тягну…” – пригадує в есе, написаному в Канаді у 1958 році, Анна Франко, донька поета.

5. Франко і тварини

Усі діти Франків виростали в атмосфері любові, проте – вседозволеності. Їх ніколи не били, не карали. Тому діти були не завжди слухняними. Окрім того, вдома у Франків був справжній зоопарк. У підвалі свого особняка на вулиці Понінського Франко тримав кроликів, але найбільше любив собак, яких мав кілька. Собаки гавкали коли їм заманеться, тож сусід Івана Яковича – Михайло Грушевський – частенько жалівся на шум від дітей та тварин. В домі могли одночасно стрибати хлопчаки, плигати жабки, яких спіймали, щоб нагодувати бузька, в якого було поламане крило.

У місті Овруч відбудеться науково-практична конференція присвячена 1075-ій річниці першої писемної згадки Овруча

OMRSpecInfDiyalnist — Fri, 13 Aug 2021 05:34:03 +0000

9-10 вересня 2021 року в м. Овручі проводитиметься Всеукраїнська науково-практична конференція «Овруцька земля в історико-культурному контексті України і Європи», присвячена 1075-ій річниці першої писемної згадки Овруча.

Напрями роботи науково-практичної конференції:

Місце і значення м. Овруча в на різних етапах історії України.

Архівні фонди України – джерело історико-краєзнавчих досліджень Овруча.

Історіографія Овруча.

Овруцький край як об’єкт історико-краєзнавчих досліджень в ХХ – на початку ХХІ століття.

Овруччина в українській літературі.

Фольклорна і етнографічна спадщина Овруччини.

Видатні постаті Овруцької землі.

Уродженці Овруча – представники української діаспори.

За підсумками науково-практичної конференції буде видано збірник матеріалів і безкоштовно вручено або надіслано кожному учаснику.

Організатори конференції: Овруцька міська рада, Національна спілка краєзнавців України, Житомирське обласне об’єднання ВУТ «ПРОСВІТА » ім. Т. Шевченка, за підтримки Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської ОДА.

Для участі у конференції необхідно до 1 вересня 2021 року надіслати текст доповіді в електронному вигляді.

– Учасникам конференції на період її проведення буде надано житло. Проїзд за власний рахунок або установи, що оформила відрядження.

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська.

З питань проведення конференції слід звертатися в оргкомітет за адресою:

– 11101 місто Овруч, вул. Гетьмана Виговського,6

Контактні телефони:

067-26-828-18 – голова оргкомітету – Марія Якимчук.

Електроннa адреса: metod.lib.ovruch@gmail.com

ВИМОГИ ДО АВТОРСЬКИХ РУКОПИСІВ, ПОДАНИХ ДО ЗБІРНИКА

Матеріал повинен мати наступну структуру: короткий вступ, основна частина і висновок. Виклад тексту повинен бути чітким, стислим, без повторень. Висновки мусять бути ясними і не містити двозначностей. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань. Матеріали, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не приймаються редколегією до друку.

Обсяг тексту – до 0,5 друк. аркуша (20 тис. знаків). Набір тексту у форматі Word, шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – вгорі, знизу і зліва по 2 см, справа – 1,5 см; абзац – 1 см, вирівнювання здійснюється по ширині). Надсилається стаття окремим файлом. Фотознімки додаються до статті також окремим файлом із підписом.

Заголовок статті оформлюється великими літерами у вигляді окремого абзацу без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру. Справа вгорі вказується прізвище та ініціали автора/авторів наукового матеріалу та їхнє місце проживання/навчання. Зліва вгорі вказується шифр поданої статті в системі УДК. Також подається коротка анотація і вказуються ключові слова (не більше 5 — 6).

При наборі тексту статті слід дотримуватися таких загальних вимог:

між словами ставити тільки один пробіл;

розрізняти тире (–) та дефіс (-);

використовувати парні лапки («»);

апостроф має виглядати так – ’ ;

наведені дати подавати через тире без пробілів (1940–1945 рр., ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/1998 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);

часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44).

Набір тексту – без перенесення слів. Абзацні відступи форматуються безпосередньо у тексті, а не за допомогою використання пробілів і табулятора. Текст статті записується в окремий файл під назвою: Прізвище. doc; в окремому файлі подається перелік ілюстрацій під назвою: Перелік. dос; ілюстрації записуються в окремі файли і розміщуються в папці під назвою: Рис. doc. Географічні назви подаються за офіційно прийнятою транскрипцією. Точно вказується джерело цитати. Посилання у тексті оформлюються в квадратних дужках, наприклад: [1, а. 23], [25, с. 119, рис. 5]. У кінці тексту подається пронумерований список літератури та архівних джерел, оформлений згідно з вимогами сучасних державних стандартів: розмір шрифту – 10, міжрядковий інтервал – 1. Спершу йде вказівка на вітчизняне джерело, потім йде вказівка на іноземне джерело мовою оригіналу.

Таблиці, схеми, діаграми та рисунки оформлюються згідно діючих вимог. Нумерацію таблиць слід вказувати праворуч курсивним накресленням (наприклад: Таблиця 2). Заголовок таблиці слід подавати жирним накресленням з вирівнюванням по центру (шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1, міжабзацний інтервал – 6 пт до і після). Текст таблиці – шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1. Текст першого рядка таблиці слід виділяти жирним накресленням. Схеми, діаграми та рисунки слід розміщувати з вирівнюванням по центру з підписом: рис. 1.1., рис. 1.2., рис. 1.3. Назва схеми чи рисунку не виділяється жирним накресленням. Джерело прописується з курсивним накресленням (міжрядковий інтервал – 1). Особливо це стосується посилань на електронний ресурс, що подається максимально точно і оформлюється згідно існуючих правил. Наприклад: Джерело: офіційний сайт Державного комітету статистики України

[Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

У тексті не слід використовувати автоматичні підсторінкові посилання, інакше будуть певні труднощі з формуванням і друкуванням збірника.

Наприкінці тексту подаються відомості про автора (авторів) із зазначенням імені та прізвища, наукового ступеня і вченого звання, посади, місця роботи (повна назва). Усі відомості наводяться у називному відмінку. Також вказується особиста електронна адреса, якщо вона є, та контактний телефон.

Запрошуємо викладачів і аспірантів вищих навчальних закладів, дослідницьких інститутів, учителів, журналістів та краєзнавців взяти участь у конференції.

Пропозиції тем для статей і тез на конференцію за посиланням: https://pdfhost.io/v/kDRpByx1f__.pdf

Неповторний світ дитинства

OMRSpecInfDiyalnist — Sun, 25 Apr 2021 07:06:52 +0000

25 квітня святкує свій ювілей – 60 років закарпатська поетеса, член Національної спілки письменників України, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, автор дитячих віршів, лауреатка літературних премій Лідія Петрівна Повх (Ходанич).

Вірші Лідія Повх почала писати з другого класу. Для дітей вийшли друком її збірки “Йшла ворона по перону”, “Політ на кулі”, “Школярі-школярики”, “Біла хата на горбку”, “Канікули”, “Саламандра йде у мандри”, “Як цуценя сніжинки ловило”.

Її твори для дітей, цікаві не тільки дітям, а й дорослим – вони повертають кожного в неповторний світ шкільного дитинства.

Поетеса тонко відчуває й розуміє дитячу душу.

Веселі вірші та серйозні оповіді про рідний край, життя дітей і світ природи приваблюють малечу.

Вірші Лідії Петрівни неповторні, а це означає, що поетеса віднайшла свій ключик до світу дитинства.