З 1 вересня в Україні набувають чинності оновлені державні будівельні норми зі створення безбар’єрного простору в Україні, які були затверджені Міністерством розвитку громад та територій України у 2021 році. Йдеться про ДБН «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», а також норми стосовно будівництва та реконструкції закладів освіти, дошкільної освіти та благоустрою територій. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Україні Олексій Чернишов.

«Створення безбар’єрного простору має стати єдиним стандартом для всіх громад України. Це дозволить розбудувати нові громадські простори з урахуванням потреб людей з інвалідністю, батьків із дітьми, людей похилого віку та інших маломобільних груп», — зазначив Олексій Чернишов.

Міністр наголосив, що державні будівельні норми оновлені з урахуванням найкращого європейського досвіду та встановлюють сучасні вимоги доступності, що відповідає Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, розробленій в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

Зокрема, ДБН «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» передбачає низку нововведень для забезпечення більш комфортного та зручного пересування, а також вдосконалення вимог з пожежної безпеки та евакуації людей, що відносяться до маломобільних груп населення.

Оновлені ДБН «Будинки та споруди. Заклади освіти» та «Будинки та споруди. Заклади дошкільної освіти» встановлюють сучасні функціональні вимоги доступності та зручності використання середовища, які передбачають безбарʼєрність простору та інклюзивне навчання, запроваджують вимоги до харчоблоків тощо.

Крім того, норми доповнені вимогами до приміщень пансіонів закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів, а також поширені на пристосування приміщень для закладів дошкільної освіти, що входять до складу будівель іншого призначення.

ДБН «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» встановлюють вимоги щодо розміщення будь-яких елементів благоустрою, що можуть стати перешкодою для осіб з інвалідністю за межами пішохідної зони. Також розширюють вимоги щодо облаштування доступних для маломобільних груп населення пляжів.

Якщо ви залишили домівку разом із дитиною з інвалідністю або труднощами розвитку і шукаєте:

• як на новому місці знайти допомогу спеціалістів та лікарів;
• де отримати слуховий апарат або колісне крісло;
• як отримати соціальні послуги, записати дитину до школи або садочка чи організувати догляд вдома.

Відповіді на всі ці питання можна знайти у брошурі від UNICEF Ukraine за посиланням: https://uni.cf/3chJ9Ie.

Отримати її можуть як переселенці, так і сім’ї, які не полишали місце проживання.

Пам’ятайте! Ви можете звернутися до сімейного чи профільного лікаря не за місцем проживання.

Ваша дитина має право на освіту. А отже школа чи дитсадок мають створити для неї інклюзивний клас або групу, якщо ви подали висновок про комплексну оцінку дитини (його можна отримати в найближчому інклюзивно-ресурсному центрі).

Діти з інвалідністю можуть отримати певні соціальні послуги, а саме: денний догляд за наявності Центру денного догляду, супровід під час інклюзивного навчання або догляд вдома.

Хто може звернутися по допомогу?

сім’ї з дітьми з інвалідністю або труднощами розвитку;

сім’ї з дітьми з інвалідністю або труднощами розвитку, у яких під час війни погіршився фізичний стан та поведінка;

сім’ї, у яких немає спеціалізованого обладнання, якого потребують діти;

внутрішньо переселені сім’ї, які не мають інформації про доступні послуги в громадах.

Ви також можете звернутися до регіональних координаторів програми кризової підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю чи труднощами розвитку. Наразі вони працюють у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській областях.

На цьому наголошує громадська організація «Безбар’єрність».

«Альбом безбар’єрних рішень» – практичний посібник для усіх, хто хоче і може перетворювати простір навколо на безбар’єрний.

Так, у ньому з’являться рекомендації, які враховують нинішні реалії та безпекові потреби, зокрема:

на що потрібно звертати увагу під час вибору будівлі для прихистку;

які правила світломаскування для волонтерських штабів чи тимчасових шпиталів;

який тип і розмір дверей підходить для евакуації поранених тощо.

Як повідомлялося раніше, «Альбом безбар’єрних рішень» створюється в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».

Проєкт реалізується громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Мінрегіоном у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому виступає урбан-бюро Big City Lab.

Нагадаємо, що «Альбом безбар’єрних рішень» адаптують до вимог воєнного часу. 

Авторкою нових ілюстрацій є Ольга Дегтярьова, яка раніше створила цикл картинок для Довідника «Безбар’єрність – це…».

Героями ілюстрацій стали люди старшого віку, діти та їхні батьки у нових обставинах, викликаних реальністю війни. Наприклад, мама з дитиною у натовпі людей, літня людина, занурена у спогади з мирного життя, багатоквартирний будинок, у вікнах якого – історії окремих людей.

Щоб подивитися та зберегти ілюстрації, проскрольте вниз головну сторінку Довідника (https://bf.in.ua).

Нагадаємо, що «Довідник безбар’єрності» є ініціативою і флагманським проєктом Першої леді України Олени Зеленської.

Після вторгнення росії в Україну його доповнено розділом «У воєнний час», який відповідає на актуальні зараз питання для сімей із дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких.

Як налаштувати людину старшого віку на переїзд в безпечне місце читайте ТУТ.

Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар’єрності».

Стереотип – закореніле ставлення до подій та явищ, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами, що, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності.

Розпочинати боротьбу зі стереотипами треба з базових розумінь, роз’ясненнями, починаючи з виховних занять у дитячому садочку й закінчуючи засобами масової інформації.

Детальніше про стереотипи суспільства дивись у 3-й серії “Перезавантаження мозку” освітнього серіалу “Безбар’єрна грамотність”.

Пройди тест в кінці серіалу, щоб отримати сертифікат.

Посилання на серіал: https://osvita.diia.gov.ua/…/bar…/seria-1-stosuetsa-usih

Нагадаємо, що вже доступний мультфільм про важливість толерантного спілкування.

Коли пісок потрапляє в очі, людина на якийсь час має обмеження зору. Після напруженого тренування при кріпатурі м’язів людина має обмеження в рухах. Коли ми слухаємо музику в навушниках, часто не чуємо зовнішній шум.

Як зауважує ГО «Безбар’єрність», ці приклади з «Альбому безбар’єрних рішень» ілюструють, що кожен із нас, залежно від ситуації, може відчувати труднощі при самостійному пересуванні чи орієнтуванні в просторі. Тобто, бути маломобільним.

Тому важливо, щоб навколишнє середовище, предмети чи послуги були облаштовані за принципами універсального дизайну, який враховує потреби якнайширшого кола користувачів та користувачок.

Детальніше про його філософію та варіанти практичного втілення – у першому розділі «Альбому безбар’єрних рішень».

Нагадаємо, це практичний посібник для всіх, хто хоче і може перетворювати простір навколо на безбар’єрний. Він рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до кожного, зокрема й батьків із маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю.

«Альбом безбар’єрних рішень» створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та реалізується ГО «Безбар’єрність» спільно з Мінрегіон у межах проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник – урбан-бюро Big City Lab.

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у масштабному заході Diia Summit, під час якого розповіла про нові опції порталу державних послуг «Дія» в напрямі безбар’єрності.

Захід організувало Міністерство цифрової трансформації. Відкрив саміт Президент України Володимир Зеленський. Він розповів про досягнення за два роки діджиталізації країни, завдяки якій ключові державні послуги тепер можна отримати за допомогою смартфона.

Перша леді у виступі відзначила, що завдяки порталу «Дія» українці відчули свободу дій там, де раніше були дні очікування й багато витраченого часу.

«Державні послуги в один клік – це шлях до суспільства рівних можливостей, де комфортно кожному. Це те, чого ми прагнемо, що ми називаємо державою без бар’єрів – де немає вікових, гендерних обмежень або перешкод за станом здоров’я», – наголосила вона.

Олена Зеленська нагадала, що «Дія» вже залучена до формування культури безбар’єрності – два роки тому з’явилася спільнота «Бізнес без бар’єрів», і її учасники, великі українські та міжнародні компанії, вирішили ділитися досвідом саме на порталі «Дія».

Тут представлені успішні кейси безбар’єрного бізнесу в країні: як створювати робочі місця та інтегрувати в колектив людей з інвалідністю, як подолати вікові та гендерні обмеження, організувати умови для рівного батьківства.

Дружина Президента презентувала окрему сторінку «Дія. Бізнес без бар’єрів», на якій відтепер будуть зібрані такі кейси.

Перша леді також анонсувала ще один новий розділ – «Дія. Безбар’єрність».

«Зараз ми запроваджуємо безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць. І дуже важливо, щоб безбар’єрність втілювалася також на цифровому рівні», – зазначила вона.

Розділ, що має стати доступним у березні, готує команда Міністерства цифрової трансформації та ГО «Безбар’єрність» за підтримки ПРООН.

«Це не просто розділ, а «спецпідрозділ» «Дії». Його покликання – спростити комунікацію з державою для літніх людей, людей з інвалідністю та інших груп населення, для яких раніше держпослуги не завжди були зручними й дружніми», – розповіла Олена Зеленська.

Для цих груп населення в розділі «Дія. Безбар’єрність» буде доступно викладено інформацію, як отримати пільги, послуги, документи, допомогу, дізнатися про свої права та можливості.

«Ми хотіли б, щоб «Дія. Безбар’єрність» стала містком, а в цьому випадку доречно сказати – зручним пандусом між онлайн- і офлайн-сервісами держави для тих, хто цього особливо потребує. Так «Дія» стане ще дієвішою. А в державі буде менше перешкод і бар’єрів», – резюмувала перша леді.

«Довідник безбар’єрності» – це перший у країні сайт-словник і посібник з нової етики спілкування без ярликів та стереотипних чи образливих термінів. Відтепер він заговорив українською жестовою мовою. Тобто проєкт, який розкриває знання про безбар’єрність та її філософію, і сам трансформувався у безбар’єрний.

Завдяки Довіднику можна дізнатися чому правильно говорити «люди старшого віку» замість «старенькі», «крісло колісне» замість «інвалідний візок», «людина з інвалідністю» замість «інвалід» та багато іншого.

Щоб скористатися перекладом, треба зайти на сайт Довідника https://bf.in.ua, відкрити будь-яку публікацію, натиснути на віджет угорі – синій кружечок із зображенням рук, і з’явиться віконечко з перекладачем.

Наразі Довідник також отримав англомовну та російськомовну версії. Це робить його доступним для користувачів з різним культурним кодом, до того ж сприятиме поширенню знання про безбар’єрність за межами України.

Ініціаторка проєкту – перша леді України Олена Зеленська, а також ГО «Безбар’єрність». Довідник доступний для використання та цитування. Його також можна доповнювати. Над ресурсом працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти.

Чи відомий вам термін «безбар’єрність»? Тільки нещодавно це поняття асоціювалося у багатьох людей із чимось на кшталт облаштованих пандусів, підіймачів, спеціалізованих установ тощо. Проте термін безбар’єрності більш глибокий та, без перебільшень, стосується кожного, адже корелюється не тільки у фізичному вимірі, а і в освітньому, економічному та соціальному.

Сьогодні під безбар’єрністю розуміють загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер діяльності.

Водночас, як зазначає Міністерство юстиції України, аби не порушувати прав людей, зокрема формуючи та поглиблюючи негативні стереотипи, треба й правильно вживати терміни.

Наприклад, чи відомо вам, як коректно говорити про і до людей з інвалідністю?

ВІРНО:

• людина з інвалідністю;
• людина з фізичними/ сенсорними/ психічними/ інтелектуальними/ментальними порушеннями;
• людина з порушеннями опорно-рухового апарату;
• людина з порушеннями рухової функції.

НЕВІРНО:

• інвалід;
• людина з обмеженими можливостями;
• людина з обмеженими фізичними можливостями;
• людина з особливостями;
• людина з особливими потребами;
• людина з нюансами;
• особлива людина;
• недієздатний;
• страждає на інвалідність;
• інклюзивні люди.

Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Коли ми говоримо «інвалід», ми ніби навішуємо на людину тавро. Але інвалідність — це тільки одна з ознак людини, при цьому вона може бути чиєюсь дружиною, донькою, сином чи братом, з темним чи рудим волоссям, професіоналом у якійсь справі, спортсменом, з купою досягнень тощо. Тому коректно у такому випадку дотримуватися принципу «person first language», тобто, пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати.

Стосовно терміна «обмежені можливості», який дуже часто використовують на заміну. Він теж є некоректним, адже у кожної людини є якісь обмежені можливості, наприклад, фізично ми не здатні підняти 500 кг ваги або пробігти 300 км без перерви.

Так само у кожного з нас є свої особливості та особливі потреби. Наприклад, хтось більш ефективно працює з самого ранку, а у когось продуктивність прокидається пізно ввечері. У когось особливо чутливі очі в сонячну погоду і він/вона не можуть обійтися без сонцезахисних окулярів. А пандус чи ліфти — це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ними користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на колесах. А слова «каліка», «візочник», «колясочник» узагалі є грубими і дуже образливими.

Також дивіться нові серії освітнього серіалу «Безбар’єрна грамотність». 

#СпілкуймосяБезБар’єрів

21 грудня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило освітній курс “Безбар’єрна грамотність”. Це 8 серій тривалістю 6-10 хвилин кожна про основні принципи безбар’єрності. Після перегляду освітнього курсу та успішного проходження тесту на сайті генерується сертифікат, який підтверджує проходження навчання.

Про що курс?

• що таке безбар’єрність?
• що саме спричиняє бар’єри?
• кого стосується безбар’єрність?
• чому варто уникати стереотипів та упереджень?
• чи готові українці долати бар’єри?
• чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності?
• чому безбар’єрність — це спільна справа?

«За даними нового дослідження рівня цифрових навичок українців, проведеного Мінцифри у 2021 році, 52.4% осіб з порушеннями слуху мають бажання розвивати свою цифрову грамотність. І це демонструє суспільний запит на збільшення кількості інклюзивного контенту і впровадження принципів безбар’єрності у різних сферах життя. І новий серіал — важлива частина великої просвітницької кампанії про безбар’єрність як нову суспільну норму», — прокоментував заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Шелест.

Освітній курс «Безбар’єрна грамотність» розміщено на сайті “Дія.Цифрова освіта” за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy