Водні ресурси – безцінний скарб кожної країни, від якого залежить рівень життя та здоров’я людей. Людині потрібна чиста високоякісна прісна вода. Як відомо, стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини та може бути фактором передачі ряду інфекційних хвороб, зокрема гострих кишкових інфекцій та вірусного гепатиту А, водно-нітратної метгемоглобінемії, флюорозу та інших.

Які санітарні вимоги існують до питної води?

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, затверджені Державними санітарними правилами 2.2.1-171-10. Діють вони з 2010 року та передбачають як вимоги до води централізованих джерел водопостачання, так і до децентралізованих джерел, в т.ч. шахтових колодязів, до води бутильованої, фасованої та мінеральних вод. Основними базовими принципами цих вимог є те, що вода для вживання людиною має бути сприятливою за органолептичними властивостями, безпечною у хімічному та епідемічному складі.

В багатьох регіонах країни джерелами водопостачання є поверхневі водойми (річки, озера). Вода з таких водозаборів потребує ретельного очищення та знезараження, та є небезпечною в епідемічному відношенні. В нашому ж районі джерелами централізованого водопостачання на всіх водозаборах є артезіанські свердловини. Вода з артезіанських свердловин також не завжди відповідає вимогам встановлених стандартів, природно в нашому регіоні виявляється підвищений вміст заліза. Це одна з проблем питного водо забезпечення населення, яка потребує встановлення спеціальних водо підготовчих установок для знезалізнення води. На якість води впливає також технічний стан мереж, їх зношеність та засміченість призводить до непривабливого вигляду води з водогонів. Тому, більшість населення, робить вибір щодо вживання питної води з децентралізованих джерел водопостачання (криниць, кюветів, колодязів).

Яких же вимог необхідно дотримуватись, щоб облаштувати колодязь з безпечною та якісною питною водою?:

1. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності – керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
2. У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест.
3. Для проведення очистки колодязя дно повинно покриватись фільтруючим шаром із крупного піску, гравію товщиною 20-30 см.
4. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менше як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс.
5. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).
6. Для захисту колодязя слід влаштовувати перехоплюючи канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити «замок» із гарно замішеної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2м і шириною 1м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2м на основі з щебеню товщиною 15-20м та ухилом від колодязя.
7. Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи кювету треба утримувати в чистоті.

Питна вода з будь-якого джерела потребує проведення періодичного лабораторного контролю. Відомчий лабораторний контроль безпечності та якості питної води повинен забезпечуватись підприємствами, що надають послуги з водопостачання (водогони та громадські колодязі), при отриманні незадовільних результатів лабораторних досліджень: – повідомити населення та вживати заходи щодо покращення якості питної води – проводити планове обстеження споруд водопостачання, їх поточний ремонт, очищення. Після кожного ремонту або очищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води.

У тому разі, коли після чищення та дезінфекції кюветів, колодязів та каптажів безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На кюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна» і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності. Вживання води, забрудненої нітратами, призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії, особливо у дітей віком до 1 року. Симптоми хвороби у дітей про являються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7-8 % випадків закінчується смертю.

Чутливі до нітратів і особи похилого віку, хворі на анемію, із захворювання дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

Причиною забруднення колодязів, в більшості випадків, є людська діяльність, а саме: хаотична забудова присадибних ділянок, облаштування на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання вигрібних ям, господарських споруд, гноївень, внесення в грунт азотних мінеральних добрив у надмірних кількостях із порушенням регламентів їх застосування.

Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, та аби вберегтись від можливих трагічних наслідків, слід пам’ятати ,що:

• забруднена нітратами вода на вигляд чиста, прозора, без запаху і видимих домішок та звичайна за смаком, тому ніколи не розводьте дитячу суміш водою з джерел децентралізованого водопостачання (криниці, каптажі), якщо Вам невідомий вміст у ній нітратів;
• кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а навпаки збільшує її токсичність на 40-80 %;
• правильне облаштування та експлуатація криниць, їх регулярне очищення та дезінфекція – запорука якості питної води, яку Ви споживаєте.
• З обережністю застосовуйте в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива. Не організовуйте зберігання гною, не облаштовуйте вбиралень, вигрібних ям, хлівів для утримання худоби та інших джерел забруднення у радіусі 50м від колодязів та каптажів.
• при можливості слід використовувати для пиття доочищену, бутильовану воду, що має на етикетці назву та адресу виробника, дані щодо хімічного складу, терміну придатності до споживання та умов зберігання, або ж воду гарантованої якості з інших джерел.

 

 

 

Головний спеціаліст

Овруцького районного управління

ГУ Держпродспоживслужби

в Житомирській області                                                            Шваб С.М.