Інформуємо, що при Житомирському обласному центрі соціальних служб працює спеціалізована служба психологічної допомоги «Телефон Довіри». Працівники служби надають безкоштовну психологічну допомогу за такими телефонами: моб.: (068)718 5982, стаціонарний.:15-50. «Телефон Довіри» працює щоденно з 9.00 до 18.00 (крім вихідних). Перерва: 13.00-14.00. При службі психологічної допомоги «Телефон Довіри» діє гаряча лінія «Жодна дитина не повинна бути скривджена». На гарячу лінію громадяни можуть повідомляти про жорстоке поводження з дітьми.
Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Але на жаль, випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми мають місце в повсякденному житті. Більшість людей і не підозрює, що насильство має безліч облич. Воно не тільки маЄ фізичний характер, але й може бути економічним, сексуальним та психологічним. Ми навіть не підозрюємо як іноді самі можемо скоїти психологічне насильство над своєю дитиною. Наприклад, коли ми говоримо: «Ти неорганізований, на тебе не можна покластися, тобі нічого не можна доручити, ти ні на що не спроможний (а)»;»Я тебе вб, ю, якщо отримаєш погану оцінку», «Тебе буде покарано, якщо ти з цим не впораєшся» – це типові приклади психологічного та морального насильства.
Тому кілька рекомендацій:
– захищайте, а не знущайтеся;
– спілкуйтеся з дитиною;
– попереджайте, а не забороняйте;
– пояснюйте спокійно й аргументовано, що добре і що погано, замість того, щоб одразу карати;
– підтримуйте захоплення дитини, не нав’язуйте те, що «роблять усі»;
– зауважте, що дитина – також особистість. Поважайте її, але не балуйте;
– намагайтеся зрозуміти причину дитячих вчинків, перш ніж вдаватися до покарання;
– згадайте, що дитина народжується доброю і капості частіше робить не на зло, а від браку досвіду чи бажаючи звернути на себе увагу;
– дитина все сприймає на віру та буквально – подбайте, аби вона отримувала важливу інформацію від вас й у потрібній інтерпретації;
– встановлюйте правила поведінки – відкриті та справедливі, деякі з яких поширюватимуться як на дітей, так і на дорослих;
– розвивайте в дитині самоконтроль, давайте їй можливість самій приймати рішення і відповідати за них. Це підвищує рівень відповідальності та зменшує почуття безпомічності й вразливості. Дитина таким чином також вчитися отримувати бажане шляхом переговорів;
– вибачайтеся, якщо помилилися, це показує дитині, що помилятися можливо, але слід визнавати провину та виправляти помилки. А також підказуйте, що на помилках потрібно вчитися – і на своїх, і на чужих.
Кожна дитина має право на любов та піклування!
