Дівошин – звичайне село на Поліссі.
Воно потопає в зелені садів, а навкруги розкинулись ліси.
Засноване на початку ХІХ ст. як рудня. Належало до маєтку села Геєвичі поміщиків Мрочко.
1887 рік – 211 жителів;
1899 рік – 280 жителів 35 дворів;
1923 рік – 498 жителів 85 дворів;
1941 рік – 421 житель 67 дворів.
Окраса Дівошина – церква Покрови Пресвятої Богородиці. Неформальна пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури (1902) знаходиться на північній околиці села.
Оточена березами, старими липами церква виглядає дуже живописно.
Вона тридільна в плані, має майже квадратну наву (центральну частину), прямокутний витягнутий бабинець і гранчастий вівтар. Над бабинцем (приміщення в західній частині церкви) влаштована дзвіниця. За об’ємно-планувальним рішенням належить до типового сакрального будівництва ХІХ-ХХ ст.
Її шатровий верх увінчує маківка з хрестом. Ще одна невелика декоративна маківка знаходиться на даху над вівтарем. Другий квадратний ярус дзвіниці перекритий восьмигранним шатром, який теж увінчує маківка і хрест.
На церковному піщаному подвір’ї, яке зеленим килимом вкривають зарості молодила, знаходиться колодязь з прохолодною водою.
Поряд збудована одноярусна дзвіниця-бесідка. У ній висять три «дзвони» зроблені з металевих речей.
Село малолюдне. Тому, богослужіння в церкві проходять у великі свята. Особливо людно на церковному подвір’ї на престольне свято – Покрову Пресвятої Богородиці – 14 жовтня.
На захід від Покровської церкви напроти воріт в 1992 році споруджено пам’ятний знак односельцям – жертвам голодомору 1932-1933 рр. та політичних репресій. Архітектор А.Савченко.
Його основу становить штучний земляний насип заввишки 2 метри, на якому встановлений триметровий раменний хрест. Знизу насип обкладений камінням. На гранітній плиті висічено 27 прізвищ жителів села Дівошин, які були репресовані в 30-ті роки ХХ ст.
Про трагічні події, що відбулися на цьому куточку поліської землі в роки Другої Світової війни, нагадує пам’ятна стела на честь табору ромів, страчених нацистами в 1942 році біля Дівошина.
Пам’ятник встановлено в рамках міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять» за сприяння благодійного фонду. Для увічнення пам’яті загиблих ромів була проведена багаторічна пошукова робота. Інформаційний знак розповідає про масові розстріли ромів на території України в роки Другої Світової війни, зокрема і в Дівошині.
Доповненням меморіалу став «Ліс пам’яті», в якому висаджено 80 берізок – символів жертв тієї страшної трагедії.