Культура читання і потребування книги
Починається в родині…
«Великий друг маленьких читачів»
З нагоди 70-річчя відомої сучасної української письменниці Оксани Думанської Овруцька дитяча бібліотека презентує віртуальну інформ-хвилинку «Великий друг маленьких читачів»
Авторка книг для дорослих та дітей, перекладачка, редакторка. Народилась 25 січня 1951 року в с. Локня Кролевецького району Сумської області. Читати почала у дошкільному віці. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету. Працювала педагогом, бібліотекаркою, пізніше у районній молодіжній газеті. Десять років була доценткою кафедри видавничої справи та редагування Української академії друкарства. Мешкає у Львові.
Авторка двадцяти книжок для дорослих і дітей, в яких вдало і доступно розповідає дітям про добро і зло, людську природу, вміє надзвичайно тепло і з любов’ю розвивати в дитини кращі моральні якості – чемність, ввічливість, співчуття, доброту…
Для найменших читачів пише повість «Бабусина муштра» (2008), в якій змальована історія взаємин маленької дівчинки з бабусею. Потім – дитячий детектив – «Хроніка пригод Геня Муркоцького»
Оксана Іванівна вміє писати, граючись, зацікавлюючи дітей реально-вигаданими історіями, героями-тваринами, що вміють розмовляти поетичною мовою. Свідченням цьому є розповідь про «Собаче життя кота Хитруна» (2011), який, мабуть, став найвідомішим котом у Львові,
Згодом вона написала роман – колаж для родинного читання «Дитя епохи», в основу якого покладено реальні події життя містян. Текст, написаний у формі записів-спогадів дівчини-школярки кінця минулого тисячоліття, адресовано ровесникам героїні. Оксана Думанська стверджує, що культура читання і потребування книги здебільшого починається в родині, жодними гучними акціями не примусиш людину полюбити спілкуватися наодинці з персонажем.
Письменниця переконливо доводить, що хоча в житті трапляються непрості ситуації, але за страхами, взаємними докорами й конфліктами поколінь завжди можна побачити щось важливе, заради чого варто знайти вихід.
У 2013 році побачили світ книги «Принцеса Горошинка» і «Попелюшка в домашніх капцях та перша поетична збірка авторки «Бабусині вірші».
2015 року у Видавництві Старого Лева вийшло з друку нове видання письменниці «Марійчині пригоди» про життя маленької дівчинки, для якої кожна подія стає визначною.
Оксана Думанська – надзвичайно світла, життєрадісна, доброзичлива людина, яка пише дотепні, розумні, цікаві книжки. І таланту, мудрості, доброти у пані Оксани знайдеться ще на багато книг…
Дівчина з легенди!
(до 395-річчя від Дня народження Марусі Чурай)
Є прадавні скарби, що лежать у землі, є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить Маруся Чурай.
За легендою, Маруся Чурай народилася в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Датою народження найчастіше називають 25 січня 1625 року.
Народна пам’ять зберегла легенду про просту, але надзвичайну дівчину Марусю Чурай, яка належить до поетес козацької України. Вона жила у XVII ст., складала пісні, які живуть і житимуть у віках.
Саме її авторськими творами традиційно вважають пісні «Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі», «Засвіт встали козаченьки» (існує також інша назва пісні «Засвистали козаченьки»), «Котилися вози з гори», «Ішов милий горонькою».
Марусі присвячено чимало літературних творів (балада Левка Боровиковського «Чарівниця», драма Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема Любов Забашти «Дівчина з легенди», драма Володимира Самійленка «Маруся Чураївна», повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», тощо), а найвідомішим з них став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко.
З пекучого спогаду народилася перша пісня. І відтоді її зранена, але чутлива і відкрита світові душа співала про любов і ненависть, походи й звитяги, про сумне і радісне, гірке і величне.
Кращі моральні риси нашого народу, його найвищі духовні злети втілила Ліна Костенко в образі своєї героїні Марусі Чурай. І цим полонила нас. Справжнє благородство, вірність, душевна краса співачки, її великий дар любові, чистота і мудрість роблять легендарною і вартою хвали її постать і її творчість. Ми віримо: пройдуть роки, століття, але Маруся Чурай промовлятиме до нащадків устами Ліни Костенко, промовлятиме зі сторінок книги, яка непідвладна часові, так само як пісня, як людські чесноти, як мистецтво, що з’єднує їх воєдино.
