У кожної людини є справа, якою займаєшся протягом життя, проте найкраще завжди виходить те, чим займаєшся за покликом серця.

Овруччина – край неймовірних людей, з великим серцем і доброю душею. Саме про таку чудову родину Овруцької громади сьогодні хочеться розповісти на загал. Василь Іванович і Галина Миколаївна Пилипчуки цьогоріч врятували лебедя. Ромик, так лагідно кличе птаху господиня, під час лютих січневих морозів приморозив ніжку, водойма вкрилася кригою і лебідь вийшов на берег. Тут його і побачив Василь Іванович і прихистив. Зараз Ромик вже одужав і поважно походжає по двору в оточенні справжнього пташиного царства. Тут і кури, і гуси. Пилипчуки – справжні господарі.

Галина Миколаївна розповідає, що про лебедів вони турбуються завжди. Були зими, коли зимували сім лебедів, а одного разу на зимівку до Пилипчуків завітали два лебеді з дев’ятьма лебеденятами. Близько підійти до Ромика господиня не може, він починає сичати, тож пригощає величну птаху зерном.

Василя Івановича ми вдома не застали, позаяк зараз він на відпочинку у санаторії ДП «Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім.В.Т.Гуца». Ми поспілкувалися з ним телефоном. Ніжність і турбота, з якою він говорить про свого підопічного, нікого не залишить байдужим.

Ми вирішили долучитися до доброї справи та допомогли кормом для лебедя.

До речі, на водоймі ми помітили нову пару лебедів.

Краса і велич цих птахів захоплює, адже лебідь і лебідка – символ безмежного кохання і непорушної вірності. Вони наділені надзвичайною красою, в якій поєднуються сила і ніжність, вірність і жертовність.

Захоплюють і люди та їх вчинки – прості, добрі, безкорисливі. Від щирого серця дякуємо Вам, Василю Івановичу та Галино Миколаївно, за Ваші добрі серця, людяність і добропорядність.