У К Р А Ї Н А

Овруцька міська рада

Р І Ш Е Н Н Я

Восьма  сесія                                                                VIII  скликання

(перше пленарне засідання)

від 10 червня 2021 року        № 562

Житомирської області та затвердження його в новій редакції

Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», у зв’язку з припиненням діяльності шляхом закриття (ліквідації) Черепинської філії опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти    I-III ступенів № 1» Овруцької міської ради Житомирської області з 18 червня 2021 року, відповідно до рішення Овруцької міської ради № 252 від 19.03.2021 року «Про припинення діяльності (закриття) Черепинської філії ОЗО «Овруцький ЗЗСО I-III ступенів № 1», враховуючи подання директора ОЗО «Овруцький ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1» від 03.06.2021 року, керуючись      ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійної депутатської комісії міської ради з гуманітарних питань, освіти, медицини, культури, фізичного виховання та соціального захисту населення від 07.06.2021 р., міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Внести зміни та затвердити Статут Опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» Овруцької міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 06670552) в новій редакції (додаток 1).
2. Директору Опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» Овруцької міської ради Житомирської області (Невмержицькому А.О.) забезпечити проведення відповідних реєстраційних дій.
3. Надати дозвіл директору Опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» Овруцької міської ради Житомирської області (Невмержицькому А.О.) на укладання договорів цивільно-правового характеру для забезпечення зберігання та утримання приміщення яке перебуває на балансі ОЗО «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» та знаходиться за адресою: Житомирська область, Овруцький район, с. Черепин, вул. Центральна, 88, до моменту фактичної передачі його військовій частині А2622.

Овруцький міський голова                                           Іван КОРУД

Додаток 1

до рішення міської ради

від 10.06.2021 р. № 562

СТАТУТ

Опорного закладу освіти

 «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1»

Овруцької міської ради

Житомирської області

(нова редакція)

Код ЄДРПОУ 06670552

місто Овруч

2021 рік 

1. Загальні положення

1. Опорний заклад освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1» Овруцької міської ради Житомирської області (далі – опорний заклад) є закладом загальної середньої освіти, створений в організаційно-правовій формі комунальної установи і діє у відповідності до Цивільного кодексу України, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших нормативно-правових актів Міністерства освіти та науки України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими в межах повноважень, а також цього Статуту, який є його єдиним установчим документом, перебуває у комунальній власності Овруцької міської об’єднаної територіальної громади в особі Овруцької міської ради Житомирської області.

Повна назва – Опорний  заклад освіти  «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1» Овруцької міської ради Житомирської області.

Скорочена назва – ОЗО «Овруцький ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1».

2. Юридична адреса опорного закладу: 11101, Житомирська область, Овруцький район, місто Овруч, вулиця Івана Франка, будинок 33.
3. Засновником (учасником) опорного закладу є Овруцька міська рада Житомирської області, ідентифікаційний код 04053370, місцезнаходження: Житомирська область, Овруцький район, місто Овруч, вулиця Тараса Шевченка, будинок 31А.
4. Опорний заклад утримується за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенції з Державного бюджету.

Опорний заклад є неприбутковою організацією, працює на засадах неприбутковості, здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Статуту.

Опорний заклад у процесі провадження фінансово-господарської діяльності, як неприбуткова організація, не має права розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед учасників, його членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Опорний заклад має свою бухгалтерію та самостійно здійснює бухгалтерський облік.

5. Опорний заклад є самостійною юридичною особою публічного права має самостійний баланс, власний рахунок (рахунки) в органах Державної казначейської служби України, банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, кутовий штамп, власні бланки, ідентифікаційний код, вивіску встановленого зразка, має у своєму складi Гошівську філію опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» Овруцької міської ради Житомирської області, що знаходиться за адресою: 11136, Житомирська область, Овруцький район, село Гошів, вулиця Центральна, будинок 22.

Фiлiя опорного закладу не є юридичною особою i дiє на пiдставi положення, затвердженого в установленому порядку рішенням одинадцятої сесії VII скликання Овруцької міської ради № 536 від 23.05.2018 року. Фiлiя виконує функцiї школи І або I-II ступенів, визначеного рішенням сесії  міської  ради (засновником), як територіально відокремлений структурний підрозділ опорного закладу.

6. Опорний заклад набуває права самостійної юридичної особи публічного права з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку.
7. Опорний заклад створено рішенням сьомої сесії VII скликання Овруцької районної ради від 22.07.2016 № 135 «Про утворення опорних (базових) навчальних закладів у районі» на базі Комунальної організації (установи, закладу) Овруцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. Яна Налєпки (Рєпкіна) Овруцького району Житомирської області, що знаходиться за адресою: 11101, вулиця Івана Франка, будинок 33, місто Овруч, Житомирська

область та має у своєму підпорядкуванні Гошівську філію опорного закладу освіти «Овруцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» Овруцької міської ради Житомирської області, що знаходиться за адресою: 11136,  Житомирська область, Овруцький район, село Гошів, вулиця Центральна, будинок 22., утворену згідно рішення одинадцятої сесії VII скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 536 від 23.05.2018 року.

8. Опорний заклад є правонаступником майна, прав, обов’язків та трудових відносин комунальної організації (установи, закладу) «Овруцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. Яна Налєпки (Рєпкіна)» Овруцького району Житомирської області та Комунальної організації (установи, закладу) Гошівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Овруцької міської ради Житомирської області.
9. Опорний заклад у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, Законами України «Про освiту», «Про загальну середню освiту», «Про мiсцеве самоврядування в Українi», iншими законодавчими актами, постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, наказами Міністерства освіти і науки України, iнших центральних органiв виконавчої влади, Положенням про освітній округ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 777 (із мінами), рішеннями Овруцької міської ради, розпорядженнями голови Овруцької міської ради та власним Статутом.
10. Опорний заклад самостiйно приймає рiшення i здiйснює дiяльнiсть в межах своєї компетенцiї, передбаченої законодавством України, та власним Статутом.

Автономія опорного  закладу  визначається його правом:

– брати участь в установленому порядку в моніторингу якості освіти;

– проходити в установленому порядку громадську акредитацію закладу;

– самостійно визначати форми, методи і засоби організації освітнього процесу;

– самостійно формувати освітню програму;

– на основі освітньої програми розробляти навчальний план, в тому числі в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні навчальні плани;

– планувати власну діяльність та формувати стратегію розвитку закладу освіти;

– самостійно забезпечувати добір і розстановку кадрів;

-спільно з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України;

-використовувати різні форми морального стимулювання та матеріального заохочення до педагогічних працівників, здобувачів освіти, інших учасників освітнього процесу у порядку визначеному чинним законодавством;

– на правах оперативного управління розпоряджатися рухомим і нерухомим майном згідно з законодавством України та цим Статутом;

– отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, юридичних і фізичних осіб;

– залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України;

-розвивати власну матеріально-технічну базу та соціальну базу (спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів);

– відповідного до власного Статуту та за погодженням із засновником утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати структурні підрозділи;

– встановлювати власну символіку та атрибути;

– користуватись пільгами, передбаченими державою;

– брати участь у роботі громадських організацій та фондів, міжнародних організацій та фондів, асоціацій і рухів у проведенні науково-дослідницької, експериментальної, пошукової, просвітницької роботи;

– здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

11. Опорний заклад утворено з метою:

1) створення єдиного освітнього простору;

2) забезпечення рівного доступу осіб, у тому числі з особливими освітніми потребами, до якісної освіти;

3) створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особи, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання;

4) раціонального і ефективного використання наявних ресурсів, в тому числі фінансових, суб’єктів округу, їх модернізації.

12. Головною метою опорного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.
13. 1 Головними завданнями опорного закладу є:

1) концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб здобувачів освіти (учнів) , створення єдиної системи виховної роботи;

2) забезпечення реалiзацiї права громадян на повну загальну середню освiту;

3) виховання громадянина України;

4)виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицiй i звичаїв, державної та рiдної мови, національних цiнностей українського народу та iнших народiв i нацiй;

5) формування i розвиток соцiально зрiлої, творчої особистостi з усвiдомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвiдомостi, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

6) виховання в здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів України, прав i свобод людини i громадянина, почуття власної гiдностi, вiдповiдальностi перед законом за свої дiї, свiдомого ставлення до обов’язкiв людини i громадянина;

7) розвиток особистості здобувача освіти ( учня), його здiбностей i обдарувань, наукового свiтогляду;

8) реалiзацiя права здобувачів освіти  на вiльне формування полiтичних i свiтоглядних переконань;

9) виховання свiдомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я iнших  громадян як найвищої соцiальної цiнностi, формування засад здорового способу життя, збереження i змiцнення фiзичного та психiчного здоров’я учнiв;

10) створення умов для оволодiння системою наукових знань про природу, людину i суспiльство.

14. Опорний заклад несе вiдповiдальнiсть перед особою, суспiльством i державою за:

1) безпечнi умови освiтньої дiяльностi;

2) дотримання державних стандартiв освiти;

3) дотримання договiрних зобов’язань з iншими суб’єктами освiтньої, виробничої, наукової дiяльностi, у тому числі зобов’язань за мiжнародними угодами;

4) дотримання фінансово-господарської дисциплiни.

15. У опорному закладi визначена державна мова навчання.
16. Опорний заклад має право:

1) проходити в установленому порядку державний аудит (державна атестація);

2) визначати форми, методи i засоби організації освітнього процесу;

3) визначати варiативну частину робочого навчального плану;

4) користуватись пільгами що передбачені державою;

5) організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних кадрів;

6) об’єднувати на договірній основі свою діяльність з діяльністю інших підприємств, установ і організацій в Україні та поза її межами;

7) створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, встановлювати форми заробітної плати та матеріального заохочення в межах власного кошторису;

8) запрошувати на роботу спеціалістів на договірних (контрактних) умовах;

9 )залишати у своєму розпорядженні та використовувати кошти від господарської діяльності, дотримуючись чинного законодавства;

10) здійснювати капітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основі договорів підряду чи господарським способом;

11) встановлювати шкільну форму для учнів;

12) проводити з дозволу засновника  здачу в оренду основних засобів;

13) надавати платні послуги, що визначені для закладів освіти і не суперечать законодавству України.

17. Класи у опорному закладi формуються згiдно з нормативами їх наповнюваностi, встановленими законодавством, з урахуванням наявностi примiщень, що вiдповiдають санiтарно-гiгiєнiчним вимогам для здiйснення освітнього процесу, та вiдповiдно до кiлькостi поданих заяв про зарахування до опорного закладу.
18. Опорний заклад формує класи з урахуванням демографiчної ситуацiї, а в разi, коли кiлькiсть дiтей менша за визначену нормативами їх наповнюваності згідно Закону України «Про загальну середню освіту» та Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2016 року №944, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2016 року за №1187/29317.

Фiлiя опорного закладу за погодженням з директором опорного закладу можуть організовувати заняття в класах-комплектах (1-4 класи) згідно Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2016 року №944, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2016 року за №1187/29317.

19. З урахуванням потреб населення та мiсцевих умов опорний заклад приймає рiшення про створення груп продовженого дня. Комплектування яких здійснюється згідно нормативів.

Опорний заклад приймає рiшення про створення класiв з поглибленим вивченням предметiв, класiв (груп) з вечiрньою (заочною, дистанцiйною) формою навчання, спецiальних та iнклюзивних класiв для навчання дiтей з особливими освiтнiми потребами та для навчання дітей за екстернатною та сімейною формами навчання .

20. З урахуванням освiтнiх запитiв населення, кадрового забезпечення та матерiально-технiчної i методичної бази опорний заклад органiзує навчання в старшiй школi за одним або кiлькома профiльними напрямами.
21. З метою здiйснення профорiєнтацiйної роботи, профiльного, трудового та професiйного навчання опорний заклад може направляти учнiв до до міжшкільного ресурсного центру (мiжшкiльного навчально-виробничого комбінату) (далі – МРЦ). Заклад освіти i МРЦ узгоджують порядок спiльної роботи, розклад занять, навчальне навантаження.

Заклад освіти бере участь у комплектуваннi груп, здiйснює систематичний контроль за вiдвiдуванням здобувачами освіти навчальних занять у МРЦ, їх успiшнiстю.

22. Iндивiдуальне навчання, навчання екстерном та сімейне навчання у опорному закладi органiзовуються вiдповiдно до положень про iндивiдуальне навчання, про екстернат та сімейне навчання у системi загальної середньої освiти, затверджених Міністерством освіти і науки України.
23. Подiл класiв на групи для вивчення окремих предметiв у опорному закладi здiйснюється згiдно з нормативами, встановленими Міністерством освіти і науки України.
24. Взаємовідносини опорного закладу з юридичними та фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.
25. Медичне обслуговування здобувачів освіти та відповідні умови для його організації забезпечуються засновником (власником) і здійснюється відповідним медичним закладом.
26. Заклад освіти має рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.
27. 2 Заклад освіти діє на підставі власних установчих документів, що затверджуються його засновником відповідно до законодавства.
28. 28. Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.
29. 29. Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи
30. 30. Взаємовідносини закладу освіти з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:

– засновник;

– директор закладу освіти;

– педагогічна рада – колегіальний орган управління закладу освіти;

– колегіальний орган громадського самоврядування;

– інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

31. Харчування учнів у закладі освіти та його філії здійснюється відповідно доЗакону України “Про освіту” та інших актів законодавства.

Відповідальність за організацію харчування учнів у закладі освіти, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновника та керівника закладу освіти. Норми та порядок організації харчування учнів у закладі освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

32. Заклад освіти та його філія створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.

2. Зарахування, превід та відрахування здобувачів освіти 

1. Овруцька міська рада закрiплює за опорним закладом вiдповiдну територiю обслуговування i до початку навчального року бере на облiк здобувачів освіти, якi мають його вiдвiдувати.
2. Зарахування здобувачів освіти до всiх класiв здiйснюється без проведення конкурсу i, як правило, вiдповiдно до територiї обслуговування.
3. Зарахування, переведення, відрахування здобувачів освіти до опорного закладу та його фiлiй здiйснюється вiдповiдно до законодавства та оформлюється наказом керiвника опорного закладу.
4. Керiвник опорного закладу зобов’язаний вжити заходiв для ознайомлення здобувачів освіти та їх батькiв або осiб, якi їх замiнюють, з порядком зарахування до опорного закладу, його Статутом, правилами внутрiшнього розпорядку та iншими документами, що регламентують органiзацiю освітнього процесу.
5. Для зарахування здобувача освіти до опорного закладу батьки або особи, якi їх замiнюють, подають заяву, копiю свiдоцтва про народження дитини, медичну довiдку встановленого зразка, особову справу (крiм дiтей, якi вступають до першого класу).

До першого класу зараховуються, як правило, дiти з шести рокiв.

6. Iноземці та особи без громадянства зараховуються до опорного закладу вiдповiдно до законодавства та мiжнародних договорiв. 

3. Органiзацiя освітнього процесу

1. Освітній процес у закладі освіти та його філії організовується відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України «Про повну загальну середню освіту», інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами.
2. На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).
3. У річному навчальному планi опорного закладу з урахуванням його типу та профiлю навчання конкретизується варiативна частина державних стандартiв освiти.

Iндивiдуалiзацiя i диференцiацiя навчання у опорному закладi забезпечуються шляхом реалiзацiї iнварiантної та варiативної частини.

Опорний заклад забезпечує вiдповiднiсть рiвня загальної середньої освiти державним стандартам освiти, єднiсть навчання i виховання.

4. Опорний заклад працює за освітніми програмами, пiдручниками, посiбниками, що мають вiдповiдний гриф Міністерства освіти і науки України, i забезпечує виконання освітніх завдань на кожному ступенi навчання вiдповiдно до вiкових особливостей та природних здiбностей дiтей.
5. Відповідно до річного навчального плану педагогічні працівники опорного закладу та його філії можуть самостійно добирати програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби освітньої роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів, мають право на розробку та впровадження власних освітніх програм.
6. Опорний заклад та його фiлiї обирають форми, засоби i методи освітнього процесу вiдповiдно до Законiв України «Про освiту», «Про загальну середню освiту», iнших актiв законодавства та своїх установчих документiв з урахуванням специфiки власної освiтньої дiяльностi, профiлю (спецiалiзацiї) та iнших особливостей органiзацiї освітнього процесу. Дистанцiйне, вечiрнє (заочне), iндивiдуальне навчання, навчання екстерном та сімейне навчання органiзовуються у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.
7. З метою належної організації освітнього процесу у закладі освіти та його філії формуються класи та/або групи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, формою здобуття освіти.

8.У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку.

9. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) закладу освіти та його філії не може становити менше 5 учнів та більше:

24 учнів, які здобувають початкову освіту;

30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.

10. Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з’єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах. Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до державного стандарту початкової освіти.

Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше п’яти та не більше дванадцяти осіб.

11. З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас закладу освіти та його філії може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
12. Для вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, у тому числі вибіркових, можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи, що включатимуть учнів різних класів одного або різних років навчання.
13. 13. Учні розподіляються між класами (групами) керівником закладу освіти.
14. Вiдповiдно до поданих батьками або особами, якi їх замiнюють, заяв, опорний заклад створює умови для прискореного навчання та навчання екстерном.
15. Опорний заклад може виконувати освiтнi програми i надавати платнi послуги на договiрнiй основi згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок надання платних послуг затверджується Міністерством освіти і науки України

16. Освітній процес у закладі освіти та його філії  організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
17. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
18. Загальна тривалiсть канiкул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днiв.
19. Тривалiсть урокiв у опорному закладi становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-11-х (12-х) – 45 хвилин.
20. Для учнiв 5-9-х класiв допускається проведення пiдряд двох урокiв пiд час лабораторних i контрольних робiт, написання творiв, а також урокiв трудового навчання. У 10-11-х (12-х) класах допускається проведення підряд двох уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану і профільних дисциплін (предметів).
21. Опорний заклад може обрати iншi, крiм уроку, форми організації освітнього процесу.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у опорному закладі можуть проводитись індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів здобувачів освіти та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

22. Тривалiсть перерв мiж уроками встановлюється з урахуванням потреби в органiзацiї активного вiдпочинку i харчування здобувачів освіти, але не менш як 10 хвилин, великої перерви (пiсля другого, третього та четвертого уроку) – 20 хвилин.
23. Розклад урокiв опорного закладу, його фiлiї складається вiдповiдно до навчального плану з дотриманням педагогiчних, санiтарно-гiгiєнiчних та режимних вимог i затверджується директором опорного закладу.
24. Вiдволiкання здобувачів освіти вiд навчальних занять для провадження iнших видiв дiяльностi забороняється (крiм випадкiв, передбачених законодавством).
25. Залучення здобувачів освіти до видiв дiяльностi, не передбачених освітньою програмою та річним навчальним планом опорного закладу, дозволяється лише за їх згодою та згодою батькiв або осiб, якi їх замiнюють.
26. Змiст, обсяг i характер домашнiх завдань визначаються вчителем вiдповiдно до педагогiчних i санiтарно-гiгiєнiчних вимог з урахуванням вимог освітніх програм та iндивiдуальних особливостей здобувачів освіти.
27. 27. Опорний заклад планує свою роботу самостійно відповідно до стратегії розвитку закладу освіти, та річного плану роботи.

В стратегії розвитку закладу освіти та плані роботи відображаються найголовніші питання роботи опорного закладу, визначаються перспективи його розвитку.

Стратегія розвитку закладу освіти та план роботи схвалюються  педагогічною радою опорного закладу та затверджуються директором опорного закладу.

28. 28. Опорний заклад здійснює освітній процес за п’ятиденною формою навчання.
29. 29. У опорному закладі освіти в початковій (I ступеня) школі для здобувачів освіти 1-4-х класів та його філії для здобувачів 1-5 класів за письмовим зверненням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, відповідної кількості дітей, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватись групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора опорного закладу  на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють).

Визначається такий режим роботи груп продовженого дня: з 12 до 18 години.

30. В опорному закладі освіти та його філії створюються умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
31. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.
32. Для навчання осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

33.Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та опорний заклад створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.

34. Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, в опорному закладі та його філії здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
35. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до опорного закладу , переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
36. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.
37. Опорний заклад за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.
38. Опорний заклад зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створює умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.
39. Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладі освіти допоміжними засобами для навчання.
40. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, психолого-педагогічний супровід у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
41. Будівлі, споруди і приміщення опорного закладу повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.
42. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень опорного закладу здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
43. В опорному закладі проводиться зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
44. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
45. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на таких принципах:

– валідності (обґрунтованості та придатності методів і технологій оцінювання для конкретних цілей);

– відкритості та прозорості;

– об’єктивності;

– надійності;

– доступності;

– відповідальності.

46. Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами.
47. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти, здійснюється за кошти державного бюджету.
48. В опорному закладі та його філії може проводитись моніторинг якості освіти як система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в опорному закладі , встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
49. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
50. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться опорним закладом (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
51. Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися ДСЯО.
52. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Оцiнювання навчальних досягнень учнiв 

1. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти .
2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів в опорному закладі освіти та його філії є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Результати оцінювання доводяться до відома здобувачів освіти та їх батьків (осіб що їх замінюють) класним керівником.

3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники опорного закладу освіти та його філії.

Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.

4. За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством.

У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

5. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

У разі відсутності результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада  закладу освіти спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання про визначення форми та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

6. У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання результатів навчання такого учня може проводитися достроково.

Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти здійснюється особами, які провадять педагогічну діяльність.

7. Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами в закладі освіти та його філії здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).
8. Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
9. Облiк навчальних досягнень здобувачів освіти протягом навчального року здiйснюється у класних журналах, iнструкцiї про ведення яких затверджуються Міністерством освіти і науки України. Результати навчальної дiяльностi за рiк заносяться до особових справ здобувачів освіти.
10. Після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують такі документи про освіту:

свідоцтво про початкову освіту;

свідоцтво про базову середню освіту;

свідоцтво про повну загальну середню освіту.

11. 11. У документах про освіту результати підсумкового оцінювання визначаються за системою оцінювання, визначеною законодавством.
12. За особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій, науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення.
13. Види та форми заохочення і відзначення учнів у закладі освіти та його філії визначаються установчими документами закладу освіти та/або положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується педагогічною радою закладу освіти. До видів

заохочення і відзначення учнів у закладі освіти та його філії віднесено нагородження похвальним листом, грамотою, золотою чи срібною медаллю.

14. Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада закладу освіти.

Рішення про заохочення (відзначення) учнів приймаються з дотриманням принципів об’єктивності, справедливості, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

15. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи можуть заохочувати та відзначати академічні та інші досягнення учнів. 

5. Виховний процес у опорному закладі освіти та філії 

1. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу закладу освіти та його філії,  ґрунтується на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України “Про освіту”, та спрямовується на формування:

відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою;

патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;

усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної доброчесності;

громадянської культури та культури демократії;

культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;

культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.

2. Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.
3. Виховання здобувачів освіти в опорному закладі освіти та його філії здiйснюється пiд час проведення урокiв, в процесi позаурочної та позашкiльної роботи.
4. У опорному закладі та його філії забороняється утворення та дiяльнiсть органiзацiйних структур полiтичних партiй, а також релiгiйних органiзацiй i воєнiзованих формувань.

Примусове залучення учнiв опорного закладу до вступу в будь-якi об’єднання громадян, громадськi, громадсько-полiтичнi, релiгiйнi органiзацiї i воєнiзованi формування, а також до дiяльностi в зазначених органiзацiях, участi в агiтацiйнiй роботi та полiтичних акцiях забороняється.

5. Дисциплiна в опорному закладі освіти та його філії дотримується на основi взаємоповаги усiх учасникiв освітнього процесу, дотримання правил внутрiшнього розпорядку та Статуту опорного закладу.

Застосування методiв фiзичного та психiчного насильства до здобувачів освіти забороняється.

6. Учасники освітнього процесу

1.Учасниками освітнього  процесу в опорному закладi та його філії є здобувачі освіти(учні), педагогiчнi працiвники, інші працівники закладу освіти,  батьки учнів або особи, якi їх замінюють, асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

2.Залучення будь-яких інших осіб до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів, оцінювання результатів навчання тощо) здійснюється за рішенням керівника закладу освіти. Відповідальність за зміст таких заходів несе керівник закладу освіти.

3. Статус, права та обов’язки учасникiв освітнього процесу визначаються Законами України “Про освiту», «Про загальну середню освiту», iншими актами законодавства, Статутом, правилами внутрiшнього розпорядку опорного закладу освіти.
4. Здобувач освіти (учень) – особа, яка навчається i виховується в опорному закладi освіти та його філії.
5. Здобувачі освіти опорного закладу освіти та його філії мають гарантоване державою право на:

1) доступнiсть i безоплатнiсть повної загальної середньої освiти у опорному закладi;

2) вибiр форми навчання, профiльного напряму, факультативiв, спецкурсiв, позакласних занять;

3) особи з особливими освітніми потребами  на повну загальну середню освіту в порядку, встановленому законодавством України та забезпечення допоміжними засобами для навчання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4) індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

5)  якісні освітні послуги;

6)  справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

7)  відзначення успіхів у своїй діяльності;

8)  безпечнi i нешкiдливi умови навчання та працi;

9) користування навчально-виробничою, науковою, матерiально-технiчною, культурно-спортивною, корекцiйно-вiдновною та лiкувально-оздоровчою базою опорного закладу;

10)  участь у рiзних видах освітньої, науково-практичної дiяльностi, конференцiях, олiмпiадах, виставках, конкурсах тощо;

11)  отримання додаткових індивідуальних та/або групових консультацій та/або занять з навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, та з яких рівень досягнутих результатів навчання менше середнього рівня результатів навчання учнів відповідного року навчання у закладі освіти;

12) перегляд результатiв оцiнювання навчальних досягнень з усiх предметiв iнварiантної та варiативної частини;

13)  участь в роботi органiв громадського самоврядування опорного закладу;

14)  участь в роботi добровiльних самодiяльних об’єднань, творчих студiй, клубiв, гурткiв, груп за iнтересами тощо;

15) участь в обговоренні і внесення власних пропозицій щодо організації освітнього процесу, дозвілля здобувачів освіти (учнів);

16) повагу людської гiдностi, вiльне вираження поглядiв, переконань;

17) захист вiд будь-яких форм експлуатацiї, психiчного i фiзичного насильства, вiд дiй педагогiчних та iнших працiвникiв, якi порушують їх права, принижують честь i гiднiсть.

18) здобуття освіти в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти є:

– інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

– індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня);

6. Здобувачі освіти опорного закладу зобов’язанi:

1) оволодiвати знаннями, вмiннями, практичними навичками в обсязi не меншому, нiж визначено Державним стандартом загальної середньої освiти;

2) пiдвищувати свiй загальний культурний рiвень;

3) брати участь у пошуковiй та науковiй дiяльностi, передбаченiй навчальними програмами та навчальним планом опорного закладу, його Статутом;

4) дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм, поважати честь i гiднiсть iнших здобувачів освіти та працiвникiв;

5) виконувати вимоги педагогiчних та iнших працiвникiв опорного закладу вiдповiдно до Статуту та правил внутрiшнього розпорядку опорного закладу;

6) брати участь у рiзних видах трудової дiяльностi;

7) дбайливо ставитися до державного, громадського i особистого майна, майна iнших учасникiв освітнього процесу;

8) дотримуватися вимог Статуту, правил внутрiшнього розпорядку опорного закладу;

9) дотримуватися правил особистої гiгiєни.

7. За невиконання учасниками освітнього процесу своїх обов’язкiв, порушення Статуту, правил внутрiшнього розпорядку на них можуть накладатися стягнення вiдповiдно до закону.
8. Здобувачі освіти опорного закладу залучаються за їх згодою та згодою батькiв або осiб, якi їх замiнюють, до самообслуговування, рiзних видiв суспiльно корисної працi вiдповiдно до Статуту i правил внутрiшнього розпорядку з урахуванням вiку, статi, фiзичних можливостей.
9. Учням можуть надаватися матеріальна допомога, академічні стипендії, соціальні стипендії за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів юридичних та/або фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
10. Учні закладу освіти та його філії забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату опорного закладу освіти або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою, моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
12. Педагогічні працівники закладу освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» та законодавства про працю.
13. Педагогічні працівники закладу освіти та його філії, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

14. 14. Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України “Про освіту”, Законом України «Про повну загальну середню освіту», законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
15. Педагогiчнi працiвники опорного закладу освіти та його філії мають право:

1) самостiйно обирати форми, методи, способи освітньої роботи, не шкiдливi для здоров’я здобувачів освіти;

2) брати участь у роботi методичних об”єднань (комісій), нарад, зборiв опорного закладу та iнших органiв самоврядування опорного закладу, в заходах, пов’язаних з органiзацiєю освітнього процесу;

3) обирати форми та здiйснювати пiдвищення своєї квалiфiкацiї;

4) навчатися у вищих навчальних закладах i закладах системи пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних працiвникiв;

5) проходити атестацiю для здобуття вiдповiдної квалiфiкацiйної категорiї та отримувати її в разi успiшного проходження атестацiї;

6) проводити в установленому порядку науково-дослiдну, експериментальну, пошукову роботу;

7) вносити керiвництву опорного закладу пропозицiї щодо полiпшення освітнього процесу;

8)  на соцiальне i матерiальне забезпечення вiдповiдно до законодавства;

9) об’єднуватися у професiйнi спiлки та бути членами iнших об’єднань громадян, дiяльнiсть яких не заборонена законодавством;

10) порушувати питання захисту прав, професiйної та людської честi i гiдностi.

16. Педагогічні працівники зобов’язані:

1) дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;

2) виконувати обов’язки, визначені Законом України “Про освіту”, «Про повну загальну середню освіту» , іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;

3) забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України “Про освіту”;

4) використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

5) забезпечувати належний рiвень викладання освітніх дисциплiн вiдповiдно до освітніх програм з дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освiти;                                                                                                    6)  контролювати рiвень навчальних досягнень здобувачів освіти;

7) нести вiдповiдальнiсть за вiдповiднiсть оцiнювання навчальних досягнень здобувачів освіти критерiям оцiнювання, затвердженим Міністерством освіти і науки України, доводити результати навчальних досягнень здобувачів освіти до вiдома дiтей, батькiв, осiб, що їх замiнюють, директора опорного закладу;

8) сприяти розвитку iнтересiв, нахилiв та здiбностей здобувачів освіти, а також збереженню їх здоров’я;

9) виховувати повагу до державної символiки, принципiв загальнолюдської моралi;

10) виконувати Статут опорного закладу, правила внутрiшнього розпорядку, умови трудового договору;

11) брати участь у роботi педагогiчної ради;

12) виховувати в здобувачів освіти  шанобливе ставлення до батькiв, жiнок, старших за вiком осiб; повагу до народних традицiй та звичаїв, духовних i культурних надбань народу;

13) готувати здобувачів освіти до самостiйного життя з дотриманням принципiв взаєморозумiння, злагоди мiж усiма народами, етнiчними, нацiональними, релiгiйними групами;

14) дотримуватися педагогiчної етики, моралi, поважати особисту гiднiсть здобувачів освіти та їх батькiв;

15) постiйно пiдвищувати свiй професiйний рiвень, педагогiчну майстернiсть, рiвень загальної i полiтичної культури;

16) виконувати накази i розпорядження директора опорного закладу.

17) вести вiдповiдну документацiю.

18) володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;

19) постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

17. Педагогiчнi працiвники, якi систематично порушують Статут, правила внутрiшнього розпорядку опорного закладу, не виконують посадових обов’язкiв, умови трудового договору (контракту) або за результатами атестацiї не вiдповiдають займанiй посадi, звiльняються з роботи згiдно iз законодавством.
18. Права i обов’язки iнших працiвникiв та допомiжного персоналу регулюються трудовим законодавством, Статутом та правилами внутрiшнього розпорядку опорного закладу.
19. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. Положення про педагогічну інтернатуру затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
20. 20. Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.

Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:

супровід та підтримка у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);

різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).

21. 21. Виконання обов’язків педагога-наставника покладається на педагогічного працівника з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).
22. 22. Відповідно до рішення керівника закладу освіти педагогічному працівникові за виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у граничному розмірі 20 відсотків його посадового окладу (ставки заробітної плати) в межах фонду оплати праці закладу освіти.
23. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

24. 24. Засновник або уповноважений ним орган, керівник закладу освіти та структурного підрозділу не має права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
25. 25. Педагогічна діяльність вчителя включає:

1) діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;

2) окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати у такому співвідношенні до тарифної ставки:

а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;

б) перевірка навчальних робіт учнів – 10-20 відсотків;

в) завідування:

майстернями, кабінетами інформатики – 15-20 відсотків;

кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями –

10-15 відсотків;

структурними підрозділами закладів освіти – 25 відсотків;

навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами,

лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними

ділянками – 10-15 відсотків;

бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним

фондом підручників – 5-15 відсотків;

г) за роботу в інклюзивних класах (групах) – 20 відсотків;

ґ) обслуговування комп’ютерної техніки – 10-15 відсотків;

д) проведення позакласної роботи з учнями – 10-40 відсотків;

3) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

26. За інші види педагогічної діяльності законодавством, засновником та/або закладом освіти можуть встановлюватися доплати.
27. За почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені педагогічним працівникам встановлюються доплати в розмірі 15-30 відсотків посадового окладу в порядку, визначеному законодавством.
28. За педагогічні звання та за роботу в спеціальних закладах освіти (класах, групах) педагогічним працівникам у порядку, визначеному законодавством, встановлюються підвищення посадового окладу на 10-30 відсотків.
29. Вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, підвищення посадового окладу, розмір таких доплат та підвищень, порядок та умови їх встановлення у державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Засновник закладу освіти та/або заклад освіти має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень.

30. 30. Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти – 25 годин на тиждень.
31. 31. Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.

32. 32. Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”, цього Закону та інших актів законодавства.

Порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів освіти визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

33. 33. Оплата праці вихователів груп подовженого дня здійснюється:

– за рахунок коштів освітньої субвенції;

34. Директор опорного закладу призначає класних керiвникiв, завiдуючих навчальними кабiнетами, майстернями, навчально-дослiдними дiлянками, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, правилами внутрiшнього розпорядку та Статутом опорного закладу.
35. Педагогiчнi працiвники опорного закладу пiдлягають атестацiї вiдповiдно до порядку, встановленого Міністерством освіти і науки України.

За результатами атестацiї педагогiчних працiвникiв визначається їх вiдповiднiсть займанiй посадi, присвоюється квалiфiкацiйна категорiя (спецiалiст, спецiалiст другої, першої, вищої категорiї) та може бути присвоєно педагогiчне звання «старший учитель», «учитель (вихователь)-методист», «педагог-органiзатор- методист» та iншi.

36. Батьки здобувачів освіти та особи, якi їх замiнюють, мають право:

1) захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

2) звертатися до закладу освіти, органів управління освітою, директора опорного закладу i органiв громадського самоврядування з питань освіти;

3) обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

4) брати участь у громадському самоврядуванні опорного закладу, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування опорного закладу ;

5) завчасно отримувати інформацію про всі заплановані в опорному закладі та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

6) брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

7) приймати рiшення про участь дитини в науковiй, спортивнiй, трудовiй, пошуковiй та iнновацiйнiй дiяльностi опорного закладу;

8) брати участь у заходах, спрямованих на полiпшення органiзацiї освітнього процесу та змiцнення матерiально-технiчної бази опорного закладу;

9) на захист законних iнтересiв дiтей в органах громадського самоврядування опорного закладу та у вiдповiдних державних, судових органах.

10) отримувати інформацію про діяльність опорного  закладу, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти в опорному закладі та його освітньої діяльності.

37. Батьки та особи, якi їх замiнюють, є вiдповiдальними за здобуття дiтьми повної загальної середньої освiти, їх виховання i зобов’язанi:

1) виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

2) сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

3) поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

4) дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

5) формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

6) настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

7) формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

8) виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

9) дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

10) інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами опорного закладу  і договором про надання освітніх послуг (за наявності).

38.Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

39. У разi невиконання батьками та особами, якi їх замiнюють, обов’язкiв, передбачених законодавством, опорний заклад може порушувати в установленому порядку клопотання про вiдповiдальнiсть таких осiб, у тому числi позбавлення їх батькiвських прав.

7. Управлiння опорним закладом

1. Управління опорним закладом здійснюється його засновником (учасником)
2. Директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність директора закладу освіти визначаються законом та установчими документами опорного закладу .

Директор є представником опорного закладу  у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

3. Директор закладу освіти призначається засновником або уповноваженим ним органом у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до посади директора опорного закладу і порядок його обрання на конкурсній основі та призначення визначаються спеціальними законами, засновником та установчими документами опорного закладу .
4. Директор опорного закладу в межах наданих йому повноважень:

1) організовує діяльність закладу освіти;

2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

3) призначає на посаду та звільняє з посади обслуговуючий персонал і педагогічних працівників, заступників директора опорного закладу та директорів філій, визначає їх функціональні обов’язки;

4) забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

5) забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

6) забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю опорного закладу;

7) сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування опорного закладу;

8) сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників опорного закладу;

9) здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

10) відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

11) створює необхідні умови для участі здобувачів освіти у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

12) забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;

13) підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

14) забезпечує права здобувачів освіти на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

15) призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками;

16) контролює організацію харчування і медичного обслуговування здобувачів освіти;

17) здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;

18) розпоряджається у встановленому порядку шкільним майном і коштами;

19) видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

20) за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки працівників опорного закладу ;

21) створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

22) несе відповідальність за свою діяльність перед здобувачами освіти, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, органами державної виконавчої влади тощо.

5. Колегіальні органи управління зопорного закладу

Основним колегіальним органом управління опорного закладу є  педагогічна рада, яка створюється у випадках і порядку, передбачених спеціальними законами.

Основні повноваження, відповідальність, порядок формування і діяльності колегіальних органів управління опорного закладу  визначаються законодавством та установчими документами опорного закладу .

6. Громадське самоврядування в опорному закладі :

1) громадське самоврядування в опорному закладі  здійснюється через реалізацію права учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні опорним закладом  у межах повноважень, визначених законом та установчими документами опорного закладу ;

2) громадське самоврядування в опорному закладі  здійснюється на принципах, визначених частиною 8 статті 70 Закону «Про освіту»;

3) в опорному  закладі  можуть діяти:

– органи самоврядування працівників опорного закладу ;

– органи самоврядування здобувачів освіти;

– органи батьківського самоврядування;

– інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процессу відповідно до зони обслуговування закладу освіти;

4) повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами опорного закладу ;

5) вищим колегіальним органом громадського самоврядування опорного закладу  є загальні збори (конференція) колективу опорного закладу .

6) делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

– працівників опорного закладу  – зборами трудового колективу;

– здобувачів освіти опорного закладу  другого-третього ступеня – класними зборами;

– батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Визначається така кількість делегатів:

– від працівників опорного закладу  – 5 чол.;

– від здобувачів освіти – 5 чол.;

– від батьків і представників громадськості – 5 чол.

Термін їх повноважень становить 1 рік.

Загальні збори (конференція) правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати збори (конференцію) мають голова ради опорного  закладу, учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор опорного закладу, засновник. Загальні збори (конференція) скликаються не рідше 2-х разів на рік.

Загальні збори (конференція):

– обирають раду опорного закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;

– заслуховують звіт керівника і голови ради опорного закладу ;

– розглядають питання освітнього процесу, методичної і фінансово-господарської діяльності опорного закладу ;

– затверджують основні напрями вдосконалення освітнього процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності опорного закладу ;

– приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників;

7) у період між загальними зборами (конференцією) діє рада опорного закладу .

Метою діяльності ради є:

– сприяння демократизації і гуманізації освітнього процесу;

– об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку закладу та удосконалення освітнього процесу;

– формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління опорним закладом ;

– розширення колегіальних форм управління опорним закладом ;

– підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних з організацією освітнього процесу.

Основними завданнями ради є:

– підвищення ефективності освітнього процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

– визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку опорного закладу  та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню освітнього процесу;

– формування навичок здорового способу життя;

– створення належного педагогічного клімату в опорному закладі ;

– сприяння духовному, фізичному розвитку здобувачів освіти та набуття ними соціального досвіду;

– підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання

– здобувачів освіти, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів;

– сприяння організації дозвілля та оздоровлення здобувачів освіти;

– підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов та вдосконалення освітнього процесу здобувачів освіти;

– ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти;

– стимулювання морального та матеріального заохочення здобувачів освіти, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

– зміцнення партнерських зв’язків між родинами здобувачів освіти та опорним закладом  з метою забезпечення єдності освітнього процессу;

8) До ради опорного  закладу обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, здобувачів освіти II-III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією) опорного закладу .

Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією).

На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

Рада опорного закладу  діє на засадах:

– пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

– дотримання вимог законодавства України;

– колегіальності ухвалення рішень;

– добровільності і рівноправності членства;

– гласності.

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією).

Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не меншою чотирьох разів на навчальний рік.

Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора опорного закладу, засновник (учасника), а також членами ради.

Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.

У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту опорного закладу, доводяться в 7-денний термін до відома педагогічного колективу, здобувачів освіти, батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.

У разі незгоди адміністрації опорного закладу  з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання. До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету опорного закладу;

9) очолює раду опорного закладу голова, який обирається із складу ради.

Голова ради може бути членом педагогічної ради.

Головою ради не можуть бути директор та його заступники.

Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності опорного  закладу, пов’язаної з організацією освітнього процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів;

10) рада опорного закладу:

– організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій);

– вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

– спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи опорного закладу  та здійснює контроль за його виконанням;

– разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту опорного закладу ;

– затверджує режим роботи опорного закладу ;

– сприяє формуванню мережі класів опорного закладу, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

– приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників закладу освіти золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» або срібною медаллю «За досягнення у навчанні» та нагородження здобувачів освіти похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» та похвальними грамотами «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»;

– разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби здобувачів освіти, а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

– погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;

– заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань освітньої та фінансово-господарської діяльності;

– бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань педпрацівникам (за згодою);

– виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи із здобувачами освіти;

– виступає ініціатором проведення добродійних акцій;

– вносить на розгляд педагогічної ради та директора опорного закладу пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників освітнього процесу;

– ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

– сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі на громадських засадах в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів із здобувачами освіти;

– розподіляє і контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги здобувачам освіти;

– розглядає питання родинного виховання;

– бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов здобувачів освіти, які перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах;

– сприяє педагогічній освіті батьків;

– сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;

– розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти здобувачами освіти;

– організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням здобувачів освіти;

– розглядає звернення учасників освітнього процесу з питань роботи опорного закладу;

– вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників освітнього процесу;

– може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.

Склад комісій та зміст їх роботи визначаються радою;

11) при опорному  закладі  за рішенням загальних зборів (конференції) може створюватися і діяти наглядова (піклувальна) рада;

12) наглядова (піклувальна) рада опорного закладу .

Наглядова (піклувальна) рада опорного закладу створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами опорного закладу .

Наглядова (піклувальна) рада опорного закладу  сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії опорного закладу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами тощо.

Наглядова (піклувальна рада) працює відповідно до положення в межах чинного законодавства.

7. Педагогічна рада опорного закладу:

У закладі освіти створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган – педагогічна рада.

Головою педагогічної ради є директор закладу освіти.

Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти:

–   планує роботу закладу

–  схвалює освітню(освітні) програму (програми)закладу та оцінює результативність її(їх) виконання;

– розглядає вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу, планування та режиму роботи опорного закладу ;

– переведення здобувачів освіти до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення у навчанні;

– підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у освітній процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

– морального та матеріального заохочення здобувачів освіти та працівників опорного закладу .

– розглядає питання щодо відповідальності учнів , працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;

Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб опорного закладу . Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік.

Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні питання освітнього процесу, дотримання трудової дисципліни педпрацівниками та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності тощо в межах, визначених Законом України «Про освіту» та спеціальними законами.

Рішення педагогічної ради опорного закладу вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

8. Прозорість та інформаційна відкритість опорного закладу :

1) опорний заклад  формує відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднює таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей опорного закладу ;

2) опорний заклад , має ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язаний забезпечувати висвітлення на своєму веб-сайті (у разі його відсутності – на веб-сайті своїх засновників чи органу управління освітою):

– відкритий доступ до такої інформації та документів;

– статут опорного закладу ;

– ліцензії на провадження освітньої діяльності;

– структуру та органи управління опорного закладу ;

– кадровий склад опорного закладу  згідно з ліцензійними умовами;

– освітні програми, що реалізуються в опорному  закладі , та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

– документ, що визначає територію обслуговування, закріплену за опорним закладом  його засновником;

– ліцензований обсяг та фактичну кількість осіб, які навчаються в опорному закладі;

– мову (мови) освітнього процесу;

– наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

– матеріально-технічне забезпечення опорного закладу  (згідно з ліцензійними умовами);

– наявність гуртожитків (пришкільних інтернатів) та вільних місць у них, та розмір плати за проживання (за наявності);

– результати моніторингу якості освіти;

– річний звіт про діяльність опорного закладу ;

– правила прийому здобувачів освіти до опорного закладу ;

– умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

– перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

– іншу інформацію, що оприлюднюється за рішенням опорного закладу  або на вимогу законодавства.

Опорний заклад, при отриманні публічних коштів, та їх засновник зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Інформація та документи, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення опорним закладом, може визначатися спеціальними законами

8. Матеріально-технічна база

1. Матерiально-технiчна база опорного закладу, його фiлiї включає будiвлi, споруди, землю, комунiкацiї, обладнання, транспортнi засоби, iншi матерiальнi цiнностi, вартiсть яких вiдображено у балансi опорного закладу і є спільною власністю територіальних громад Овруцької міської об’єднаної територіальної громади.
2. Майно опорного закладу належить йому на праві оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і Статуту опорного закладу та укладених ним угод.
3. Опорний заклад, відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.
4. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна опорного закладу проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані опорному закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.
5. Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається із навчальних кабінетів, майстерень, спортивних залів, бібліотек, архіву, комп’ютерних кабінетів, їдальні, приміщення навчально-допоміжного персоналу, кімнати психологічного розвантаження тощо.
6. Опорний заклад має земельні ділянки, де розміщуються спортивні та інші майданчики, зони відпочинку, господарські будівлі тощо.

9. Фінансово-господарська діяльність

1. Фінансування опорного закладу здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, місцевого бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

2.Опорний заклад  має право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновник закладу освіти має право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

3. Закладом освіти створюються умови для забезпечення фінансування здобуття особами освіти в обсязі, необхідному для досягнення результатів навчання, передбачених стандартами освіти, та виконання опорним закладом ліцензійних умов.
4. Фінансування здобуття початкової освіти, базової середньої освіти, повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників в обсязі, визначеному законодавством, здійснюється за кошти державного та місцевого бюджетів.
6. Держава здійснює фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі визначеного для таких осіб обсягу коштів опорному закладу , який обрала особа з особливими освітніми потребами та її батьки.
7. Особливості фінансування освіти різних рівнів визначаються спеціальними законами.
8. Заклад освіти має право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством.

За погодженням із засновником заклад освіти має право розміщувати власні надходження на поточних рахунках, тимчасово вільні кошти – на депозитах у банках державного сектору, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.

9. Джерелами фінансування опорного закладу відповідно до законодавства можуть бути:

– державний бюджет;

– місцеві бюджети;

– плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;

– плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;

– доходи від реалізації продукції фруктового саду, продукції навчально-виробничих майстерень, надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

– гранти вітчизняних і міжнародних організацій;

– дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;

– добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних і юридичних осіб;

– інші джерела, не заборонені законодавством.

10. Фінансування освітньої діяльності з державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції, яка відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік може спрямовуватися на:

– здобуття повної загальної середньої освіти;

– здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;

– підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– інші цілі.

11. Фінансування у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, а також придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, коштів місцевого бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
12. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять опорному закладу у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком.
13. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетне та галузеве асигнування опорного закладу не зменшується.
14. Опорний заклад самостійно розпоряджається надходженнями від провадження господарської та іншої діяльності, передбаченої його установчими документами.
15. Фінансово-господарська діяльність опорного закладу здійснюється на основі його кошторису.
16. Джерелами формування кошторису опорного закладу є:

– кошти засновника;

– кошти місцевого (державного) бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів освіти;

– кошти фізичних, юридичних осіб;

– кошти, отримані за надання платних послуг;

– доходи від реалізації продукції фруктового саду, продукції навчально-виробничої майстерні, навчально-дослідних ділянок, від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

– благодійні внески юридичних і фізичних осіб.

17. В опорному закладі може створюватись фонд загального обов’язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб здобувачів освіти за рахунок коштів засновника та бюджету в розмірі не менше трьох відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов’язкового навчання зберігаються на рахунку цього опорного закладу  в установі банку і витрачаються відповідно до кошторису, що підписується директором закладу освіти і затверджується органом управління освітою.

Облік і використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюються опорним закладом  згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради закладу освіти, відповідно до порядку, передбаченого чиним законодавством.

Контроль за правильним використанням коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування, орган управління освітою.

18. Опорний заклад має право на придбання і оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.
19. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в опорному закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади.
20. Бухгалтерський облік здійснюється через бухгалтерію опорного закладу.
21. Звітність про діяльність опорного закладу встановлюється відповідно до законодавства. 

10. Міжнародне співробітництво

10. Опорний заклад за погодженням із засновником (органом управління освітою) має право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, підприємствами, установами, організаціями, науковими установами системи освіти іноземних країн, міжнародними підприємствами, установами, організаціями, фондами тощо.
11. Опорний заклад за погодженням із засновником має право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ним з іноземними юридичними, фізичними особами, провадити спільну освітню діяльність.
12. Міжнародне співробітництво опорного закладу здійснюється при сприянні держави, яка звільняє від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання й приладдя, що надходять для нього із-за кордону для навчальних цілей.
13. Фінансові і матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються опорним закладом для забезпечення власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством.
14. Опорний заклад , педагогічні працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації міжнародних проектів і програм, здійснювати іншу діяльность відповідно до законодавства.
15. Опорний заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень має право проводити міжнародний учнівський та

педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7. Опорний заклад має право відповідно до чинного законодавства укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн.

11. Контроль за діяльністю опорного закладу

1. Державний контроль за діяльністю опорного закладу здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.
2. Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна служба якості освіти, засновник, уповноважені громадські організації відповідно до чинного законодавсва.
3. Основною формою державного контролю за діяльністю опорного закладу є інституційний аудит (державна атестація), що проводиться не рідш одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.
4. У період між атестацією проводяться перевірки опорного закладу з питань, пов’язаних з його освітньою діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше 1-2 разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язані з освітнім процесом, проводяться його власником (учасником) відповідно до законодавства.

12. Реорганізація або ліквідація опорного закладу

1. Рішення про реорганізацію або ліквідацію опорного закладу приймає засновник (учасник). Реорганізація опорного закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

2 Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління опорним закладом.

3. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно опорного закладу, виявляє його дебіторів

і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновнику.

4. У випадку реорганізації права та зобов’язання опорного закладу переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства, або визначених освітніх закладів.
5. При реорганізації чи ліквідації опорного закладу учням, які навчалися в ньому, повинна бути забезпечена можливість продовження навчання відповідно до чинного законодавства.
6. При реорганізації чи ліквідації опорного закладу працівникам, які звільняються або переводяться, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства.
7. У разі припинення діяльності опорного закладу (у разі його ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) його активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

13. Прикінцеві положення

13. Зміни та доповнення до Статуту вносяться рішенням Овруцької міської ради Житомирської області
14. Зміни та доповнення підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

Секретар ради                                                             Віктор Кисіль

  Завантажити документ