Звичайно, це не Всесвітній день книги і авторського права і не Всесвітній день читання вголос Але для чогось цей день все ж таки було придумано?!

З чим можна порівняти радість «читаючої» людини, яка тримає у руках нову книжку? Навіть важко сказати. Вона тримає у руці нову книжку, насолоджуючись запахом свіжовидрукованої фарби, як гурман – ароматом страви, пробує на дотик папір сторінки, яка ще не мала досі знайомства із читачем. Книгу можна дати почитати, можна порекомендувати комусь до читання, можна переказати, а можна перечитувати, коли хочеться почути певну пораду чи побувати у світі фантазії, або просто насолоджуватися – словом, думкою, перебігом сюжету чи розвитком подій, описаних автором.

День читання книг… Важко сказати чи це свято. Але привід для того, щоб читати – і справді вагомий. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають.