Сьогодні в Україні, як і у багатьох країнах світу, відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений тим, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти.
На жаль, для нас цей день справді сумний та зі сльозами на очах, адже після 77 років тиші в нашому спільному домі – Україні, знову лунають вибухи, від військової агресії росії гинуть люди. Те, що творять московські так звані військові на українській землі, є геноцидом Українського народу, свідомим знищенням наших громадян. 24 лютого ранкову мирну тишу розірвали вибухи, на українську землю вдерлися російські війська. Ворог також завдавав нищівних ударів і на території Овруцької громади. Ми – українці, свято вірили в щасливе майбуття нашої держави. Та жорстока дійсність зруйнувала наші мрії. Овруччина як і вся Україна об’єдналася заради волі та свободи, незалежності України. Ми не маємо права програти та не програємо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обрати майбутнє.
О 10 годині відбувся мітинг та молебень на військовому кладовищі (р-н Гептари, знаходиться 5 братських та 158 одиночних могил, в яких поховано понад 300 воїнів). Зі словом виступив Овруцький міський голова Іван Коруд, який зазначив:
«У ці травневі дні український народ вшановує мужність і жертовність тих, хто пройшов палючими фронтовими дорогами Другої світової війни, на чию долю випали тяжкі роки окупації та пекло нацистських концтаборів, хто в післявоєнні роки відроджував тисячі перетворених на руїни наших міст і сіл.
Внесок українського народу й, зокрема жителів Овруччини у перемогу над нацизмом, неможливо переоцінити. Шановні фронтовики, партизани, підпільники, робітники тилу, діти війни! Низько вклоняємося кожному з вас – усім, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного та післявоєнного лихоліття. Низький уклін тим, хто захищав Україну від нацистської агресії. Дякуємо нашим воїнам, що захищають Україну сьогодні. Бажаємо миру, міцного здоров’я, благополуччя! Нехай над Україною завжди буде чисте небо! Також сьогодні відзначається свято – День Матері. Українська мати сьогодні – це символ величезної любові, сили та віри. Сьогодні у День матері вклоняюся до землі всім матерям України. Всім тим, чиї сини та доньки стали на захист України від російської війни. Разом з усім нашим народом молюся за них і за їх родини».
Настоятель Свято-Макарівського храму Православної Церкви України отець Олександр відслужив панахиду за загиблими воїнами, яких вшанували хвилиною мовчання.
Після мітингу-реквієму відбулося покладання квітів до місць вічного спочинку героїчно загиблих під час війни, віддаючи данину пам’яті та пошани людям, які поклали життя за захист України та українського народу.
Пам’ять про подвиг вічна… Ми пам’ятаємо…Все робимо за для Перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!
Довідково:
В бойових діях на фронтах Другої світової війни брали участь понад 18 тисяч наших земляків.
12 тисяч – загинули смертю хоробрих або пропали безвісти, більше 5 тисяч (5705) загинули в боротьбі з ворогом у партизанських загонах та підпільних організаціях.
10246 – за виявлені доблесть і героїзм удостоєні державних нагород.
27 місяців окупації забрали життя понад 6 тисяч мирних жителів Овруччини. На каторжні роботи до Німеччини вивезено 5797 юнаків та дівчат – повернулися додому 2958.
Повністю спалено 30 сіл, частково 12 – у вогні загинуло 3362 мирних жителів.
На східній околиці Овруча в рову біля Св. Василівського монастиря з серпня по грудень 1941 року нацистами страчено близько 900 чоловік.
22 серпня 1941 року тут розстріляно близько 500 мирних жителів – переважно євреїв. 140 прізвищ з них відомі – вони викарбувані на меморіальних плитах. В цій же братській могилі поховані учасники Овруцького підпілля.
