державне соціальне страхування.

      Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України “Про зайнятість населення” постановою Кабінету Міністрів України №153 від 13.03.2013 року затверджено Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

       У цьому Порядку термін “штатна чисельність працівників” означає складений роботодавцем на перше число звітного періоду перелік працівників (без урахування прийнятих на тимчасову роботу), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), що містить розмір окладу для конкретної посади.

       Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” , “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” і “Про зайнятість населення” .

       Дія вказаного Порядку поширюється на роботодавців, які починаючи з 2013 року:

• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
• протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

       Якщо роботодавець забезпечив дотримання вище зазначених вимог, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом наступних 12 календарних місяців, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

       У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з

особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.

       Не мають право на отримання компенсації роботодавці, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетні установи.

       Порядок отримання компенсації наступний.

       Роботодавець протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає органу Пенсійного фонду України, в якому він перебуває на обліку, як платник єдиного внеску, довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – довідка), за затвердженою формою.

       Орган Пенсійного фонду України надсилає протягом п’яти робочих днів з дня надходження довідки територіальному органові Держпраці звернення щодо підтвердження зазначеної в ній інформації.

       Територіальний орган Держпраці інформує у місячний строк з дня надходження звернення відповідний орган Пенсійного фонду України про результати його розгляду.

       Орган Пенсійного фонду України на підставі інформації територіальних органів Держпраці і даних, які містяться у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – звіт), зокрема про кількість створених робочих місць та укладених трудових договорів з особами, працевлаштованими на нові робочі місця суми нарахованої заробітної плати таким особам за кожний місяць протягом 12 календарних місяців після укладення трудового договору з працівником, приймає протягом 10 днів після надходження зазначеної інформації рішення про виплату компенсації.

       Виплата компенсації здійснюється на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з окремого рахунку органу Пенсійного фонду України на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.

       Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо створення нових робочих місць та працевлаштування на них осіб, які є підставою для виплати компенсації.