На даний час виплата заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, на жаль, нормою життя. Виплати у «конвертах» стали одною із складових тіньової економіки. Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії.

Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Надаючи згоду працювати на таких умовах, робітники самі позбавляють себе соціальних гарантій.

Громадяни, які працюють без укладання трудового договору, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають оплачувану відпустку.

Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску.

Овруцьким  об’єднаним управліннями Пенсійного фонду України Житомирській  області постійно проводиться робота щодо захисту прав застрахованих осіб, сумісно проводиться взаємодію та обміну інформацією з органами Державної фіскальної служби України та іншими органами з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати  в районі, та детінізації виплати заробітної плати в районі.

За недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника щодо якого вчинено порушення. Заходи щодо притягнення до відповідальності за таке порушення вживаються незалежно від факту його усунення в ході інспекційного відвідування (ст.265 КЗпП України, ПКМУ від 26.04.2017 №295).

Юридичні та фізичні особи — підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначається в кратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час накладання штрафу у 2018 році за порушення законодавства про працю Держпраця братиме для обчислення його розміру 3723 грн.

Отже, до юросіб і фізосіб-підприємців у 2018 році можуть застосовувати такі штрафи за порушення трудового законодавства:

– за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) чи оформлення працівника на неповний робочий час у разі роботи повний робочий час, і виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – 111 690 грн. (за кожного працівника щодо якого скоєно порушення);

– за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць, виплату не в повному обсязі – 11 169 грн.;

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінзарплати – 37 230 грн. (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);

– за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, Законом № 1975, Законом № 3543, – 37 230 грн. (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);

– за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні – 11 169 грн.;

– якщо після недопущення до перевірки контролери виявили фактичний допуск до роботи без оформлення (чи оформлення неповної занятості в разі роботи повний час) – 372 300 грн.;

– за порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище, – 3723 грн.

Тому слід пам’ятати, що офіційне оформлення працевлаштування є гарантією соціального захисту працівника, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу. Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.