Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.
Працівником Бюро було роз’яснено, що відповідно до Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, у разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом, право на спадкування одержують особи, які є спадкоємцями за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Ст. 1275 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки відмови від прийняття спадщини.
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД
