9 вересня відбулось свято села в Покалівському старостинському округу: «Хай не буде переводу покалівському роду». Свято розпочалось з молебеню в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. В будинку культури для місцевих мешканців проходив перегляд документального фільму про колгосп «Україна, земля, воля» 1993 року випуску. Яскраво прикрасили площу біля будинку культури стародавніми вишитими скатертинами («родюжками) від яких не можна було відірвати погляду. Працював святковий ярмарок, готували рибну уху на вогні. Весь час для дітлахів працював дитячий розважальний майданчик на якому було чути багато дитячого сміху та задоволення. Проходили спортивні змагання з волейболу, шахів, шашок, настільного тенісу. Відбувсь конкурс дитячого малюнку на асфальті у дворі Покалівської школи. У фойє будинку культури проходила виставка робіт Заслуженого художника України М. Климовича.
На святкових урочистостях були присутні поважні гості: Народний депутат України Володимир Арешонков, Овруцький міський голова Іван Коруд, депутат обл.ради Ігор Рибинський, депутати міської ради, в.о. старости старостинських округів громади. Велику історію сіл всі присутні слухали на одному диханні:
Покалів
Вперше згадується під 1734 р. як маєтність Степана Камінського. Але, судячи з рельєфу місцевості, зручності місця та знахідок з археологічних розкопок, село виникло набагато раніше. Перший храм у селі був, очевидно, збудований не пізніше 1777 р., хоча новітній виріс тільки у 1871 р. З 1873 р. діяло однокласне народне училище. На виїзді із села в напрямку с. Нагоряни, праворуч від шосе є екзотична Свято-Матвіївська криниця, 2017 р. – відкрито пам’ятник репресованим землякам (112 прізвищ).
Коптівщина
Вперше згадується від 1545 р. як маєтність землянина Тимка Посеговського. У 1569 р. згадується як маєтність Хведора Хомяка. Як маєтність Станіслава Коритка під назвою Копціовщина згадується у 1668 р. Дерев’яна Троїцька церква, споруджена на кошти поміщиці Ізабели Трипольської у 1762 р. (за радянських часів знищена). У 19 ст. діяли винокурний завод та вітряк.
Дівошин
Засноване на початку 19 ст. як рудня. Належало до маєтку Гаєвичі поміщиків Мрочко.
Барвінкове
(Старі назви Кур’яни, Журавлинка – перейменоване 5.08.1965 р.). Відоме з 18 століття як село Клинецької волості. З початку 19 ст. – казенний маєток.
Скребеличі
Засноване у 18 столітті. Назва пішла можливо від імені «Скребел» (відоме поховання Ганни Скребелівни). 1967 року побудована восьмирічна школа, закрита у 1998 р.
Полохачів
Давнє поселення на шляху з Овруча до Словечного, де, можливо, ховалися розбійники, які грабували транспорт і путників (полох, полохати – переляк, лякати) або від городнього полохати для відлякування птахів.
Гаєвичі (Геєвичі)
Відоме з кінця 18 ст. як власність Овруцького земського писаря Яна-Непомуцена Стецького.
Присутні на святі були і визначні мешканці, які народилися в Покалеві, одним з яких був Микола Климович, який розказав про своє цікаве і сповнене пригод життя. Чудовий концерт організували працівники гуманітарного відділу міської ради, працівники будинку культури с.Покалева, вчителі Покалівської школи та самі мешканці села. Розважали гарними піснями, танцями, гуморесками, віршами. Роздинкою став виступ вокально-інструментального ансамблю Районного будинку культури з новою презентацією. Міський голова вручили грамоти, подяки, привітання, подарунки учасникам АТО, воїнам Афганцям, матерям-героїням, багатодітним сім’ям, найстаршим людям, наймолодшим , іменинникам, подружжям, які святкують золоті та срібні весілля. Святкування закінчилися святковою дискотекою «Поліськи вихиляси».
