Невгоди Село засноване на початку 18 століття (1854 р.), коли в акті про обстеження великофоснянської церкви згадується «що в деревне Невгодах имеется сенокоса (церковного) 1 дес. 120 сажаней». Спочатку невгодівці були кріпаками панів Прушинських, по тому – Байковських. Однак урожаї були такі мізенні, що ці пани намагалися збути і землі разом із людьми. Так півсела опинилися під владою поміщика Ковалевського, а іншу половину, яку ніхто з панства не бажав викупляти, перевели в розряд державних. Останні не були кріпаками, а податки платили державі. Можна припустити, що назва села походить від того, що це місце на час заселення було не зовсім зручним, невигідним для проживання або землеробства. На південному заході від села бере початок річка Перегірки, ліва притока Жерева.
В 1898 році – відкрита однокласна церковноприходська школа, де в 4 групах при одному вчителі навчалося 64 учні. В 1911 році в селі було 96 дворів і 583 жителі. До 1923 року Невгоди входили до складу Великофоснянської волості, з 1923 року по 1925 рік перебували в складі Потаповицької сільської ради, і лише з 10 жовтня 1925 року тут розмістилась своя Невгодівська сільська рада. У лютому 1930 року заснований колгосп ім. Петровського, який об’єднав 18 бідняцьких господарств, а у серпні того ж року колгосп складається з 278 господарств, було засіяно 56 га землі. Під час Другої світової війни 110 осіб билися на фронтах та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників. 98 осіб за виявлений героїзм у боях з ворогом нагороджено орденами й медалями. 77 – загинули смертю хоробрих. 1967 року на честь загиблих односельців споруджено пам’ятник. В 1974 році збудовано двоповерхове приміщення школи.
В села на рубежі 20-21 ст. збудовано великий житловий квартал для переселенців із виселених сіл Овруцького району, що потрапили у зону радіаційного забруднення від аварії на Чорнобильській АЕС: Липських Романів – 69 осіб, Журби – 127 осіб, про що свідчить пам’ятний знак, відкритий на 10-ту річницю аварії на ЧАЕС.
До 1994 року в селі ніколи не було церкви православної. Найближчі храми були в с. В’язовка, Великі Мошки та Велика Фосня. Стараннями й наполегливістю священика Михайла Ільницького, настоятеля церкви в с. В.Фосня 1989-1997 рр., та великими зусиллями православних віруючих села Невгоди та села Веселівка (Бідуни) під керівництвом Василя Савчука (вже покійний), за участю порядних людей не тільки православного віросповідування, але й римо-католицького, переселенців на територію Невгодівської сільради внаслідок Чорнобильської катастрофи, вдалося переобладнати приміщення дитячого садка-ясел під православну Церкву. Таким чином вперше за всю історію села тут постав Храм в честь Казанської ікони Божої Матері.
Невгодівці пишаються, що саме з їхнього села вийшли на широкий життєвий шлях: Стоцька Марія Миколаївна з Веелівки – генерал-майор МВС, М.В.завадський – один з керівників служби автодоріг у Житомирській обласні, В.Я.Іванівський – голова Дубненської адміністрації, П.О.Іванівський – начальник податкової інспекції Івано-Франківщини, І.І.Попок – генерал-майор міліції, О.К.Лук’яненко – фельдшер, який усе життя лікував невгодівців, пишаються своїми вчителями М.І.Саветіним, С.І.Мошковською.
