З жовтня місяця 2019 року в Україні погіршилася епідемічна ситуація з дифтерії. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України станом на 01.11.2019 р. в Україні зареєстровано 22 випадки дифтерії, з них – 20 протягом жовтня , випадкм зареєстровано в Луганській, Запорізькій, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та Київській областях.
Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли. По Овруцькому району за цей період було зареєстровано 10 випадків, в 3 випадках захворювання закінчилося летально.
Дифтерія – одне із дуже небезпечних інфекційних захворювань , яке загрожує важкими ускладненнями та навіть смертельними наслідками.
Збудником захворювання є дифтерійна палочка, яка виробляє дифтерійний токсин , що руйнує тканини дихальної системи. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Хвороба протікає важко і супроводжується ускладненнями: вражає легені, серце, нирки, центральну нервову систему. Інтоксикація буває при цьому настільки важка, що в багатьох випадка призводить до інвалідності або смерті.
Дифтерія передається в основному повітряно-крапельним шляхом, рідше контактним чи через предмети. Найчастіше дифтерія поширюється при чханні, кашлі чи диханні, заразитись можна також через посуд, іграшки, канцелярські товари та інші речі, яких торкався хворий чи носій.
Джерелом інфекції є хворий або носій. А в зоні ризику — діти та дорослі, які не мають щеплення.
Єдиним ефективним способом захисту від дифтерії є вакцинація.
Ефективність сучасних вакцин становить 95-100%. Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводяться за віком: у 2 місяці (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення) та у 18 місяців (четверте щеплення). Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену ( АДП-М). Першу планову ревакцинацію дорослих за віком проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.
Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину. Серйозні реакції на вакцини вкрай рідкісні. Побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін’єкції або невелике підвищення температури, це звичайне явище.
Спеціальної підготовки до вакцинації не потрібно. Треба прийти до сімейного лікаря, який проведеде огляд пацієнта, і якщо все добре — зробити вакцинацію.
І, звичайно, при перших же ознаках хвороби необхідно звернутись до лікарів — чим швидше діагностують дифтерію та почнуть лікування, тим менше шкоди вона завдасть організмові.
В.о.заступника головного лікаря
КНП «Овруцький ЦПМСД» Тетяна Колбовська
