Наше рідне село, найдорожча святиня,

З діда – прадіда рідна і вічна колиска,

Для усіх поколінь ти свята берегиня

В тобі – пам’ять і дух наших рідних і близьких…

Села, як і люди, мають свої біографії. І у кожного вона своя, неповторна. Тільки в селі людина може так тісно спілкуватися з природою, розуміти її душею і серцем, милуватися неповторною красою.

Наше село – це наша маленька рідна Батьківщина. В кожного є своя хата, стежка, яка рано чи пізно всіх веде в далекий непізнаний світ.

 

Шановна громадо! 16 червня наша рідна Рулівщина відзначає День села! День нашого села – це свято всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитися у нашому мальовничому селі з неповторним українським колоритом і традиціями. День села – це свято, яке єднає усіх, пов’язуючи минуле, сьогодення та майбутнє. Історія нашого села є часткою історії нашого району, області та держави. А історію, як ми знаємо, творять люди. І головна заслуга в цьому наших пращурів та Ваша, дорогі односельці. Всіх, хто працює на підприємствах, будує, ремонтує, прибирає, годує, вчить та виховує наших дітей, хто лікує нас і залучає до культурних цінностей, хто відстоює мир сьогодні на блок-постах і українських кордонах, волонтерських центрах, всюди, де кується наша українська міць. Дорогі земляки! Низький уклін і велика шана Вам за самовіддану працю, за любов до рідного села, за внесок у розвиток та добробут громади.

Сучасне село Рулівщина. Воно усе на виду. А минуле? Про нього також пам’ятають у селі. Було горе, була кривда, була неволя.

Але з ходом історії кожен несприятливий етап переборювався волею мешканців села, воно знову і знову відновлювалось і ставало загартованішим до нових перешкод на шляху свого розвитку.

 

Моя земля, мій край, моя кохана сторона – мовить кожна людина про свою Батьківщину. Певне, так само виспівує прудкокрилий птах, коли повертає до рідного гнізда. Це Божий закон любові до роду – прароду, до місця, де ти пустив своє коріння у чисті джерела рідної землі.

 

Такою рідною землею для нас є земля нашого села, її історія не така давня.

Село Рулівщина  Волинської губернії Овруцького повіту, З 7 березня 1923 року село Овруцького району, з 1923 входить до Кирданівської сільської ради, 1941 – Рулівщинська сільська рада, об’єднане із селом Кирдани 5 липня 1965 року.

У Другу світову війну 16 листопада 1943 року командиром партизанського загону ім.. Жукова капітаном Селівоненком в селі Рулівщина створено резерв головних сил керівництва, щоб бути готовим нанести удар противнику з півночі, ведучи безперервну розвідку у північному напрямі по шосейному і залізничному шляху до Рудні-Мечні.

2 вересня 2017 року біля села Рулівщина були виявлені невідомі поховання людей, на думку судмедексперта,часів Другої Світової війни.

 

Унікальні джерела, подаровані самою природою, протягом багатьох століть допомагають відновити сили і позбутися від недуг.

 

«Жива вода» – так говорять про цілющі джерела, що дарують міцне здоров’я.

Біля джерельних криниць, що в селі Рулівщина, завжди людно: із раннього ранку й до пізнього вечора. Це й не дивно, адже вода тут смачна. Тож ї їдуть сюди «паломники» чи не з усього міста, хто машиною, хто велосипедом. Щоб набрати тієї води, доводиться іноді в черзі стояти по кілька годин, чи то під палючим сонцем, чи під дощем. Тож люди в році встановили над однією з криниць дерев’яну альтанку, яка не лише милує око, а й захистить від негоди любителів джерельної води. Пиломатеріалами для цієї справи пособив тоді ще перший заступник голови обласної ради, нині народний депутат України Володимир Арешонков. Виготовили й встановили альтанку працівники ПК «Проектувальник» та приватні підприємці Сергій Васькевич, Володимир Мойсеєнко та Сергій Почтар.